Менюк Джордже
МЕНЮ́К Джордже (Георгій Миколайович; Meniuc George; 20. 05. 1918, Кишинів — 06. 02. 1987, там само) — молдовський письменник, перекладач. Нар. письменник Молдови (1982). Державна премія Молдови (1972). Походив з укр. родини. Закін. Кишинів. ліцей ім. Емінеску (1937), навч. у Бухарест. університеті (1937–40). Один із лідерів румун. літ-ри в Респ. Молдова, який почав свою діяльність у 1930-х рр. у Румунії. Проявив себе у всіх літ. жанрах, окрім драматургії. Автор зб. поезій, основу яких становлять ліричні роздуми, оповідань, казок, публіцист. і літературозн. статей. Україні присвятив низку віршів, зокрема «Тобі, Україно». Переклав «Слово о полку Ігоревім», а також окремі твори Т. Шевченка (поема «Юродивий», поезії «І небо невмите, і заспані хвилі», «Ой три шляхи широкії», «Мій Боже милий, знову лихо!..», «Чи не покинуть нам, небого»), що увійшли до вибр. творів укр. поета у молд. перекл. за ред. М. (Кишинів, 1961), а також Л. Забашти та ін. укр. письменників.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Imaginea în artă. 1940; Balade şi sonete. 1955; Poeme. 1957; Versuri alese. 1958; Iarba fiarelor. 1959; Nuvele. 1961; Povestea Vulpii. 1963; Ultimul vagon. 1965; Eseuri. 1967; Prichindel. 1969; Delfinul. 1969; La balul coţofenei. 1969; Скриерь. Т. 1–2. 1970; Toamna lui Orfeu. 1983 (усі — Кишинів); укр. перекл. — Дельфін. К., 1976.
Рекомендована література
- Семчинський С. Дума, окреслена піснею // Менюк Дж. Дельфін. К., 1976.
Завантажити статтю
Людина 
