Мердер (Мьордер) Олексій Іванович

МЕ́РДЕР (МЬО́РДЕР) Олексій Іванович (11(23). 09. 1861, м. Царське Село, нині Пушкін у складі С.-Петербурга — 1920, Київ) — архівознавець, краєзнавець, громадський діяч. Закін. Пажес. корпус у С.-Петербурзі (1879). Відтоді — на військ. службі; від 1889 — молодший, 1893–1914 — старший чиновник з особл. доручень при Київ., Поділ. і Волин. генерал-губернаторі. Також був предводителем дворянства (1906), почес. мировим суддею (від 1916) Луцького пов. Волин. губ., чл. Луцького Хрестовоздвижен. братства (від 1907). Крім осн. служби, займався впорядкуванням та вивченням архіву Київ. генерал-губернаторства, на громад. засадах виконував обов’язки його зберігача. 1901 прийняв від діловода Тимчас. комісії для розгляду давніх актів О. Левицького справи 1840-х рр., що належали таєм. частині канцелярії генерал-губернатора, для передачі їх в архів Київ. губерн. правління. 1911 очолив групу чиновників канцелярії генерал-губернатора, що розбирала документи архіву канцелярії Київ. губерн. правління. Член Істор. товариства Нестора-літописця, Київ. відділу Рос. воєнно-істор. товариства (1909), чл.-засн. Київ. товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва (1910). Як голова розпорядчого комітету Київ. товариства охорони пам’я­­ток старовини та мистецтва 1912–20 зробив знач. внесок у вивчення, дослідж. і збереження об’єктів культур. спадщини міста (архівів, археол., істор. і мист. пам’яток), ініціював створення 1913 музею товариства на чолі з О. Ертелем, 1919 передав на зберігання до Київ. худож.-пром. і наук. музею деякі цінні речі з його колекцій. Співзасн. (1913) і секр. (від 1914) Київ. вченої архів. комісії. 1900–04 у ж. «Кіевская старина» опублікував понад 100 архів. документів, заміток і повідомлень з історії Правобереж. України; 1910–12 у ж. «Военно-историческій вѣстникъ» — низку документів 1831, що стосувалися польс. повстання, та частину листування канцелярії Київ. воєн. губернатора щодо Вітчизн. вій­ни 1812 і воєн. кампанії 1813–14. Найбільша краєзнавча праця М. присвяч. минулому Луцька та його пам’яткам — «Древности Луцка и его прошлое» (К., 1910). У 1920 заарешт. більшовиками, розстріляний разом з ін. в’яз­­ня­­ми Звіринец. табору.

Рекомендована література

1. Шандра В. Мердер Олексій Іва­­нович // Укр. архівісти: Біобібліогр. довід. Вип. перший (ХІХ ст. — 1930-ті рр.). К., 1999;
   Google Scholar Internet
2. Федорова Л. Д. Відомий діяч пам’яткоохоронного руху в Україні (до 150-річчя з дня народження Олексія Мердера) // Арх. України. 2011. № 5.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю