Мердер (Мьордер) Олексій Іванович

МЕ́РДЕР (МЬО́РДЕР) Олексій Іванович (11(23). 09. 1861, м. Царське Село, нині Пушкін у складі С.-Петербурга — 1920, Київ) — архіво­знавець, крає­знавець, громадський діяч. Закін. Пажес. корпус у С.-Петербурзі (1879). Від­тоді — на військ. службі; від 1889 — молодший, 1893–1914 — старший чиновник з особл. доручень при Київ., Поділ. і Волин. генерал-губернаторі. Також був предводителем дворянства (1906), почес. мировим суд­дею (від 1916) Луцького пов. Волин. губ., чл. Луцького Хрестовоздвижен. братства (від 1907). Крім осн. служби, за­ймався впорядкува­н­ням та ви­вче­н­ням архіву Київ. генерал-губернаторства, на громад. засадах виконував обовʼязки його зберігача. 1901 прийняв від діловода Тимчас. комісії для роз­гляду давніх актів О. Левицького справи 1840-х рр., що належали таєм. частині канцелярії генерал-губернатора, для пере­дачі їх в архів Київ. губерн. правлі­н­ня. 1911 очолив групу чиновників канцелярії генерал-губернатора, що роз­бирала документи архіву канцелярії Київ. губерн. правлі­н­ня. Член Істор. товариства Нестора-літописця, Київ. від­ділу Рос. воєн­но-істор. товариства (1909), чл.-засн. Київ. товариства охорони памʼяток старовини та мистецтва (1910). Як голова роз­порядчого комітету Київ. товариства охорони памʼя­­ток старовини та мистецтва 1912–20 зробив знач. внесок у ви­вче­н­ня, дослідж. і збереже­н­ня обʼєктів культур. спадщини міста (архівів, археол., істор. і мист. памʼяток), ініціював створе­н­ня 1913 музею товариства на чолі з О. Ертелем, 1919 пере­дав на зберіга­н­ня до Київ. худож.-пром. і наук. музею деякі цінні речі з його колекцій. Спів­засн. (1913) і секр. (від 1914) Київ. вченої архів. комісії. 1900–04 у ж. «Кіевская старина» опублікував понад 100 архів. документів, заміток і пові­домлень з історії Прав­обереж. України; 1910–12 у ж. «Воен­но-историческій вѣстникъ» — низку документів 1831, що стосувалися польс. пов­ста­н­ня, та частину листува­н­ня канцелярії Київ. воєн. губернатора щодо Вітчизн. вій­ни 1812 і воєн. кампанії 1813–14. Найбільша крає­зна­вча праця М. присвяч. минулому Луцька та його памʼяткам — «Древности Луцка и его прошлое» (К., 1910). У 1920 заарешт. більшовиками, роз­стріляний разом з ін. вʼяз­­ня­­ми Звіринец. табору.

Завантажити статтю