Мережева спільнота

МЕРЕ́ЖЕВА СПІЛЬНО́ТА — група людей, які під­тримують спілкува­н­ня і здійснюють спільну діяльність за допомогою ком­­пʼютерних локальних та глобальних мереж; сукупність інтеракцій у віртуальному середовищі. Виникне­н­ня М. с. повʼязане з роз­шире­н­ням соц. функції Інтернету, створе­н­ням соц. сервісів Веб 2.0, що забезпечують віртуал. груп. взаємодії. Вони перед­бачають персон. дії учасників (замітки, анотува­н­ня текс­тів, роз­міще­н­ня мультимедій. файлів), комунікацію учасників між собою. Прикладами соц. сервісів є соц. мережі (зокрема Фейс­бук), Вікі-сайти (найпопулярніший — Вікіпедія), блоги (мережеві журнали), нар. класифікатори (до­зволяють користувачам само­стійно класифікувати інформацію за ключ. словами). Ці ресурси до­ступні для широкого загалу, без­коштовні, часто під­тримуються за рахунок добровіл. пожертв, вирізняються швидкістю поповне­н­ня та різноманітністю контенту. Викори­ста­н­ня нових засобів комунікації принципово знижує витрати пере­дачі інформації, спрощує і стрімко при­скорює процес створе­н­ня соц. груп (мереж), для яких характерні неієрарх. «горизонт.» комунікації, можливість спілкува­н­ня «всіх з усіма». Взаємодії у кібер­просторі мають багато спільного із соц. від­носинами в міському сере­довищі, при цьому соц. дії у кібер­просторі мають більш виражений характер. Існує два шляхи взаємодії людини з кібер­­простором як соц. середовищем: перший — транс­формац. (люди протистоять телекомунікац. технологіям, спри­ймаючи їх як зовн. середовище, яке потрібно при­стосувати для своїх потреб, щоб зберегти індивідуальність); другий — адаптац. (користувачі вживаються у нове для них соц. середовище М. с., від­чуваючи себе їхньою частиною). Практика соц. взаємодій у мережах свідчить про те, що більшість учасників спільнот вважають за краще не створювати, а споживати інформацію, бути швидше пасив. учасниками, ніж актив. модераторами спілкува­н­ня. М. с. як особл. тип соц. організації характеризується наявністю стратифікац. системи від­носин, усталених соц. норм, статусів і ролей її учасників, від­критим для всіх або частково до­ступ. контентом. Соц. структури М. с. за­знають по­стій. змін. Осн. мотиви вступу до М. с.: діловий, пі­знавал., рекреац., ігровий, комунікатив., а також мотиви спів­праці, самореалізації, самоствердже­н­ня. Характерні особ­­ливості М. с.: вихід за межі простор., тимчас., організац. і технол. обмежень завдяки існуван­ню глобал. телекомунікац. мережі Інтернет; від­сутність формал. обмежень кількості учасників; наявність внутр.-груп. інформ. стратифікації (учасники групи мають різні статуси, залежно від яких отримують різні можливості щодо до­ступу до контенту); від­носно високий ступ. анонімності (хоча існує можливість проникне­н­ня у будь-яку систему без­пеки будь-якого рівня сайту або чату); конформність поведінки більшої частини учасників, що об­умовлює спільну груп., а не індивід. ідентичності; обʼ­єд­на­н­ня зусиль (певний ступ. спільності інтересів, цілей і єд­ності дій). Вибір користувачем Інтернету тієї чи ін. М. с. тісно повʼязаний з його прихильністю до певного типу соц. дії. Особистість може прагнути досягнути мети (інструментал. орієнтація), для чого їй потрібні зна­н­ня, які вона отримує завдяки спілкуван­ню у М. с. Інформацію в М. с. шукають або для роз­ваги, або для виріше­н­ня існуючих у індивіда про­блем. В остан. випадку пошук інформації є способом подола­н­ня не­зна­н­ня, а взаємовід­носини учасників референт. М. с. можна роз­глядати як участь у своєрід. клубі людей, які володіють інформацією. Отримана індиві­дом інформація, з одного боку, дає впевненість у тому, що завдяки спільноті можна досягнути мети, з ін. — сприяє сумнівам, для подола­н­ня яких необхідне подальше продовже­н­ня від­носин з носіями інформації (зміцнює звʼязки у М. с.). На рівень авторитету індивіда у М. с. впливають: інтелектуал. капітал у сфері, що є профілюючою для даного типу спільноти; допомога учасникам спільноти, здійсне­н­ня процесу соціалізації нових учасників; дії, які змінюють на позитивний емоц. стан учасників спільноти; по­стійна турбота про збереже­н­ня влас. репутації лідера М. с. Якості лідерів найважливіші у спільнотах без­посеред. між­особистіс. вза­ємодії — соц. мережах, де ролі неформал. лідерів потребують високого рівня емпатії до ін. учасників (здатність вживатися в образ інших, спів­чувати їхнім емоціям), вмі­н­ня швидко пере­микати груп. емоції на хвилю позитивності. Для того, щоб М. с. зберігала стійкість, необхідна ефективно діюча система внутр.-груп. санкцій у випадках від­хилень від груп. норм. Хоча ці норми неформал., але вони існують, по­стійно обговорюються у М. с. та мають функції соц. контролю. Як правило, М. с. створюють навколо інформаційних ресурсів, що існують у тій чи ін. формах — сайт, портал, електрон­на конф. тощо. При цьому самі інформ. ресурси можуть містити як інформацію, при­знач. для широкого кола осіб, так і матеріали, що пред­ставляють вузько­профіл. інтерес. М. с. стає формою організації не лише до­звіл., а й профес. діяльності через створе­н­ня єдиного інформ. ресурсу (напр., М. с. учителів приходять на зміну традиц. метод. обʼ­єд­на­н­ням). Вони реалізують і своєрідну рекламну функцію, оскільки сприяють без­кошт. просуван­ню продуктів творчості, які викладають у мережі, обговорюють, пропонують для озна­йомле­н­ня, поширюють, копіюють. М. с. також спеціально створюють у комерц. цілях — для реалізації певного продукту або товару через рекламу в соц. мережах. При цьому завдяки обговоре­н­ням і рекомендаціям, які субʼєкти віртуал. комунікації пропонують один одному, М. с. можуть виконувати роль реклами або антиреклами для певних послуг та продуктів. За ступ. конфліктності здійсне­н­ня взаємодій ви­окремлюють толерантні та інтолерантні М. с. Толерантні створюють для на­да­н­ня інформації та інтер­актив. послуг, їхні учасники не мають на меті збір та пошире­н­ня інформації, спрямов. проти будь-кого. Натомість у інтолерант. М. с. первісно закладено ідею проти­стоя­н­ня з певним індиві­дом або групою (негативна груп. ідентичність). Такі М. с. формуються навколо сайтів, на яких здійснюється збір ком­проментуючої інформації політ., екон. та ін. характеру; сайтів, спрямов. проти конкрет. груп або рухів. В остан. випадку йдеться про сайти, на яких роз­міщують матеріали наклепниц., брехливого або ворожого характеру стосовно ін. фіз. осіб чи груп, засн. на реліг. принципах, етніч. приналежності, політ. по­глядах або сексуал. орієнтації. Часто на таких сайтах поширюють націоналіст. інформацію, спрямов. проти ін. національностей, або пропагують пере­вагу однієї нації (раси) над іншими. М. с. можуть еволюціонувати від обʼ­єд­нань, учасники яких мають спільні інтереси і при цьому зна­йомі між собою (мікро­спільноти), до макро­спільнот, в яких більшість учасників не мають комунікатив. взаємодії за межами віртуал. простору. Ви­вче­н­ня особливостей соц. стратифікації та соц. процесів у М. с., їхній вплив на соц. реальність є важливим зав­да­н­ням для всіх сучас. соціо-гуманітар. наук.

Завантажити статтю