Мерунович Теофіл

Визначення і загальна характеристика

МЕРУНО́ВИЧ Теофіл (1846, Львів — 11. 12. 1919, там само) — публіцист і громадсько-політичний діяч. Брат Ю. Меруновича. Закін. гімназію у Львові, навч. на правн. факультеті Львів. університету (не закінчив через участь у польс. нац.-визв. повстанні 1863). У боях проти рос. війська був поранений, потрапив до австр. в’язниці. 1877–1914 — секр. Львів. повіт. правління. Від 1867 за порадою Я. Добжанського займався журналістикою. Співпрацював з ред. «Gazeta Narodowa», 1871–79 — ред. двотижневика «Zgoda», від 1875 — відп. ред. львів. г. «Ojczyz­­na». 1893 обраний першим головою Товариства польс. журналістів у Львові. Журналіст. діяльність розпочав з дописів про наук. й культурне життя Галичини і Львова зокрема, однак здобув популярність як знавець господар. і соц. питань. Автор низки брошур і розвідок соц.-екон. тематики, розробив програму розбудови Львова «Rozwój miasta Lwowa. Uwagi і wnioski» (1877). Виступав за розвиток нафт. промисловості в Галичині, будівництво вод. каналу Вісла–Дністер, критикував фіскал. політику Відня, закликав до екон., соц. та культур. зміцнення польс. суспільства Галичини задля підготовки до відкритої боротьби за нац. і держ. незалежність, боровся за обмеження впливу євреїв на суспільно-політ. ситуацію, торгівлю, пром-сть і с. госп-во, домагався встановлення контролю за діяльністю кагалів. Автор однієї з перших у Галичині програм. антисеміт. пр. «О metodzie і celach rozpraw nad kwestią żydowską» (1879). Стосовно селян пропагував ідеї солідаризму, з патерналістич. позицій виступав за піднесення освіт. рівня і покращення стану здоров’я селян, розвиток їхніх госп-в. Висловлювався за польс.-укр. порозуміння на засадах «русин з походження, поляк за національністю». Критикував діяльність усіх укр. політ. сил. За порадою А. Сапіги 1882 безрезультатно займався створенням пропольс. угруповання серед галиц. українців, передусім греко-катол. священиків. Розвиток укр. руху з його підпорядкуванням польському розглядав як засіб послаблення Рос. імперії. Депутат Галиц. край. сейму (1881–1914) від сільс. округу Львів–Винники–Щирець. Депутат австрій. парламенту від округу сільс. громад Львів–Городок–Яворів (1886–1906). Учасник і кер. багатьох галиц. екон. і культур. т-в. На поч. 1-ї світової вій­ни при­м­кнув до польс. нац.-демократів. Під час вій­ни перебував у австр. в’язниці за звинуваченням у держ. зраді. 1919 виступив з проектом відбудови Польс. держави в кордонах до 1772, але як федерації Польщі, Литви і Русі, де останню (зі столицею у Львові) мали складати Волинь, Поділля, Правобережна Україна (без Києва) і Сх. Галичина.

Завантажити статтю