Металлов Василь Михайлович

Визначення і загальна характеристика

МЕТА́ЛЛОВ Василь Михайлович (Металлов Василий Михайлович; 01(13). 03. 1862, с. Антипівка Саратов. губ., нині Волгогр. обл., РФ — 01. 06. 1926, Москва) — російський церковний діяч, композитор, педагог. Магістр богослов’я (1914). Премія митрополита Макарія (1897, 1899, 1901, 1908). Навч. у Саратов. духов. семінарії (1876–82), Моск. духов. академії (1882–84). У 1884 рукопоклад. у сан священика і направлений до Михайло-Архангел. церкви (с. Липівка Царицин. пов., нині Волгогр. обл.). За підтримки Д. Разумовського, з яким листувався від 1887, отримав право регента, дозвіл на друкування влас. творів і наук. праць. Від 1887 — священик Свято-Микол. церкви, викл. церк. співу духов. семінарії (1890–95) та Закону Божого в притулку при Будинку працелюбства (від 1893 — його почес. чл.; усі — Саратов). Від 1895 на запрошення С. Смоленського — викладач дидактики (до 1906) і церк. співу (до 1910) Синодал. училища, також служив у церкві св. Василя Кесарійського в Москві. 1901–25 — професор кафедри історії та теорії церк. співу Моск. консерваторії. Від 1915 — протоієрей Казан. собору, викл. церк.-співац. палеографії Археол. інституту, Держ. академії худож. наук у Москві. Член Нагляд. ради при Синодал. училищі церк. співу, чл. комісії з опису церк. старовини Москви при Церк.-археол. відділі Товариства любителів духов. просвітництва, член-кореспондент Імператор. товариства любителів давньої писемності, чл. ради Православ. місіонер. товариства (усі — Москва). М. — представник рос. школи муз. медієвістики, автор фундам. дослідж., що склали основу розвитку науки про церк. спів у 20 ст. Проблематика його дослідж. — історія православ. богослужб. співу від часів Київ. Русі, методика розшифрування знамен. джерел. Зробив знач. внесок у дослідж. теорії давньорус. осмогласся: вперше визначив осн. характеристиками гласу типові мелод. формули — поспівки; заклав основи теорії мелод. формул, зокрема класифікував їх за мелод. ознакою (визначив сімейства варіант. поспівок) і за місцем у композиції піснеспіву (початк., серединні, кінцеві). Наук. здобутки М. сприяли подальшому здійсненню порівнял. дослідж. сх.-слов’ян. церк. співу різних нац. традицій (рос., укр., білорус.). Автор хор. обробок (гармонізацій) монодій. піснеспівів, серед яких — київ. розспіву: «Блажени, яже избралъ» (причас. вірш), «Пение на литургии святого Иоанна Златоуста», «Приидите, поклонимся» (на архієрей. літургії), «Ныне силы небесныя» (раніше опрацьована Д. Бортнянським); болгар. розспіву: «Приідіте, ублажим Іосифа», «Крест Господень» (сідален 3 гласу), «Воззревше на гробный вход» (сідален 4 гласу), «Христос от мертвых воста» (сідален 5 гласу).

Завантажити статтю