МЕТА́Л­ЛОВ Василь Михайлович (Метал­лов Василий Михайлович; 01(13). 03. 1862, с. Антипівка Саратов. губ., нині Волгогр. обл., РФ — 01. 06. 1926, Москва) — російський церковний діяч, композитор, педагог. Магістр богословʼя (1914). Премія митрополита Макарія (1897, 1899, 1901, 1908). Навч. у Саратов. духов. семінарії (1876–82), Моск. духов. академії (1882–84). У 1884 рукопоклад. у сан священика і направлений до Михайло-Архангел. церкви (с. Липівка Царицин. пов., нині Волгогр. обл.). За під­тримки Д. Разумовського, з яким листувався від 1887, отримав право регента, до­звіл на друкува­н­ня влас. творів і наук. праць. Від 1887 — священик Свято-Микол. церкви, викл. церк. співу духов. семінарії (1890–95) та Закону Божого в притулку при Будинку працелюбства (від 1893 — його почес. чл.; усі — Саратов). Від 1895 на за­проше­н­ня С. Смоленського — викладач дидактики (до 1906) і церк. співу (до 1910) Синодал. училища, також служив у церкві св. Василя Кесарійського в Москві. 1901–25 — професор кафедри історії та теорії церк. співу Моск. консерваторії. Від 1915 — протоі­єрей Казан. собору, викл. церк.-спів­ац. палео­графії Археол. ін­ституту, Держ. академії худож. наук у Москві. Член На­гляд. ради при Синодал. училищі церк. співу, чл. комісії з опису церк. старовини Москви при Церк.-археол. від­ділі Товариства любителів духов. просвітництва, член-кореспондент Імператор. товариства любителів давньої писемності, чл. ради Православ. місіонер. товариства (усі — Москва). М. — пред­ставник рос. школи муз. медієвістики, автор фундам. дослідж., що склали основу роз­витку науки про церк. спів у 20 ст. Про­блематика його дослідж. — історія православ. богослужб. співу від часів Київ. Русі, методика роз­шифрува­н­ня знамен. джерел. Зробив знач. внесок у дослідж. теорії давньорус. осмоглас­ся: вперше ви­значив осн. характеристиками гласу типові мелод. формули — по­співки; заклав основи теорії мелод. формул, зокрема класифікував їх за мелод. ознакою (ви­значив сімейства варіант. по­співок) і за місцем у композиції пісне­співу (початк., середин­ні, кінцеві). Наук. здобутки М. сприяли подальшому здійснен­ню порівнял. дослідж. сх.-словʼян. церк. співу різних нац. традицій (рос., укр., білорус.). Автор хор. обробок (гармонізацій) монодій. пісне­співів, серед яких — київ. роз­співу: «Блажени, яже избралъ» (причас. вірш), «Пение на литургии святого Иоан­на Златоуста», «Приидите, поклонимся» (на архі­єрей. літургії), «Ныне силы небесныя» (раніше опрацьована Д. Бортнянським); болгар. роз­співу: «Приідіте, ублажим Іосифа», «Крест Господень» (сідален 3 гласу), «Воз­зревше на гробный вход» (сідален 4 гласу), «Христос от мертвых воста» (сідален 5 гласу).