МЕТАЦИНАБАРИ́Т (від мета... та нім. Zinnober — кіновар) — мінерал класу сульфідів, сульфід ртуті ко­ординаційної будови. М. уперше виявлено у руднику Редінґтон (шт. Каліфорнія, США). Назву за­пропонував 1870 амер. учений Дж. Мур. Формула: β-HgS. Містить 86,2 % Hg і 13,8 % S. Є високотемператур. (понад 617 К) кубіч. поліморф. модифікацією кіноварі з кри­сталіч. структурою типу сфалериту. При охолоджуван­ні пере­ходить у кіновар α-HgS; наявність домішок Fe, Zn, Se під­вищує стійкість М. Різновиди М.: гвадалкацарит (Zn до 9,5 % при 6 % Cd), сауковіт (Cd до 12 % при 3,1 % Zn), онофрит (Se до 8,5 %). Кри­сталізується у кубіч. сингонії. Форми виділень: дрібнозернисті кірки, порошкуваті агрегати, нальоти, рідко — кри­стали тетраедрич. габітусу. Густина 7,7–7,8, твердість 3,0–3,5. Колір чорний, сіруватий, рідше темно-коричневий; блиск металічний. Крихкий. Типовий мінерал поверх­невих гідротермал. родовищ, тісно асоціює з кіноварʼю. Часто трапляється як по­втор. мінерал у зоні окисле­н­ня ртут. родовищ. Значні поклади виявлено також у Німеч­чині й Індії. В Україні зу­стрічається у ртут. родовищах Закарпа­т­тя.