Механічний обробіток ґрунту

МЕХАНІ́ЧНИЙ ОБРОБІ́ТОК ҐРУ́НТУ  — система технологічних операцій, спрямована на перевертання, розпушування, кришіння, перемішування, вирівнювання, ущільнення ґрунту, підрізування бур’янів, створення гребенів, спеціального мікрорельєфу. При перевертанні верхнього шару ґрунту заробляються післяжнивні рештки, добрива, насіння бур’янів, збудники шкідників і хвороб, знищуються бур’яни і дернина, виносяться на поверхню більш оструктурені шари ґрунту, а розпорошені перемішуються вглиб. При розпушуванні і кришінні знищуються брили, зменшується розмір структур. окремостей і збільшується заг. пористість ґрунту, посилюється аерація ґрунту, водопроникність, біол. процеси, знищується ґрунтова кірка, зменшуються втрати вологи внаслідок руйнування капілярів. Перемішування і вирівнювання сприяє створенню гомоген. (однорід.) орного шару, що необхідно для точного висіву насіння, рівномір. розвитку культур та їх одночас. дозрівання. Вирівнювання поверхні ґрунту сприяє зменшенню випаровування, запобігає збиранню в замкнених понижених місцях талих та злив. вод, поліпшує якість усіх заходів його обробітку і зменшує втрати врожаю при збиранні. Навпаки, гребені, які створюються при оранці, сприяють нагромадженню снігу, зменшують стікання талих і дощових вод. На перезволож. ґрунтах гребеневі посіви поліпшують повітр. режим і прогрівання ґрунту, а в умовах посухи доз­воляють покласти насіння у більш вологий нижній шар ґрунту і зберегти сходи рослин від видування. Ущільнення ґрунту доцільне при помір. його розпушенні та посіві дрібнонасін. культур (поліпшує контакт насіння з ґрунтом, зволоженість, тепл. режим, прискорює появу сходів). Для запобігання водної ерозії і затримання талих вод упоперек схилів створюють спец. форми мікрорельєфу (гребені, борозни, щілини, гряди). Заходи М. о. ґ. поділяють на три групи: осн., поверхн. і спец. Залежно від глибини розрізняють поверхн. (до 8 см), мілкий (від 8 до 16 см), звичай. (від 16 до 24 см), глибокий (більше 24 см) обробітки. До осн. обробітку зараховують оранку та безполиц. обробітки різними знаряддями; поверхн. і мілкого — лущення, культивація, боронування, шлейфування, підгортання; спец. — ярусна (плантажна) оранка, фрезерування, кротування, щілювання, чизелювання.

Сучасна прогресивна зонал. система землеробства і технологія вирощування с.-г. культур передбачає застосування диференційов. обробітку залежно від ґрунт.-клімат. умов, властивостей ґрунту, його окультуреності, поперед. культур, забур’яненості поля тощо і поєднує в сівозміні полиц. і безполиц. обробітки, а також різні знаряддя для глибоких, мілких і поверхн. обробітків. Краще реагують на глибину оранки корене- та бульбоплоди, тому глибоко орють, перш за все, під цукр. та корм. буряки, картоплю. Озимі культури слабо реагують на глибину оранки, тому поля під них (особливо в посушливих р-нах) часто не орють, а обробляють поверхнево для кращого збереження ґрунт. вологи. Позитивна дія глибокої оранки проявляється протягом декількох років. Оранка на одну й ту ж глибину розпилює і ущільнює ґрунт на межі між шаром, що обробляється, і підорним, внаслідок чого утворюється т. зв. плужна підошва, яка перешкоджає розвиткові коріння, проникненню повітря, рухові води вниз і збільшує її стікання, особливо на схилах. При різноглибин. обробітку ефективніша боротьба з бур’янами, краще оструктурюється заораний розпилений ґрунт, перемішуються з ґрунтом внесені добрива, меліоранти. В сівозмінах степ. зони глибоку (28–30 см) оранку застосовують в полі чорного пару, під цукр. буряки та кукурудзу. Під ярі колос., корм. та ін. культури орють на 20–22 см, а на полях, вільних від багаторіч. бур’янів, під ярі колос. культури ґрунт обробляють плоскорізами на 12–14 см. Остан. обробіток є осн. у цій зоні на ґрунтах, які зазнають вітр. ерозії, а також після стерн. попередників під просапані культури, переважно кукурудзу та соняшник. Осн. обробіток ґрунту в типових зерно-буряк. сівозмінах Лісостепу України також комбінов.: під цукр. буряки — глибока оранка, під реш­ту культур — звичайна оранка, поверх., мілкий або плоскоріз. обробіток. Заміна полиц. оранки розпушенням ґрунту на таку ж глибину без перевертання скиби або мілкими чи поверхн. обробітками можлива у всіх зонах України. При цьому скорочуються строки і затрати на обробіток, підвищується стійкість ґрунту проти ерозій. процесів, сповільнюється розклад гумусу. Завдяки цим якостям такі обробітки широко застосовуються не тільки на землях, де є загроза ерозії, а й там, де ерозійні процеси чітко не виражені. За орієнтов. даними (статист. дані відсутні), приблизно на половині орних земель України плуг як засіб осн. обробітку не використовують. Ця тенденція відповідає і світ. практиці, де полиц. оранка вже не є монопольною і на зміну їй ідуть знаряддя, які не перевертають ґрунт, залишають на поверхні рослинні рештки, що захищають ґрунт від ерозії, сприяють поліпшенню вод. режиму, запобігають переущільненню ґрунту. Найвищий ефект при виконанні осн. безполиц. обробітку ґрунту дають плоскорізи — глибокорозпушувачі, або плуги-розпушувачі ПРПВ-5-50 типу «Параплау» чи робочі органи ЛП-0-35 (стійка СибІМЕ), що використовується на плугах заг. признач. замість полиц. корпусів. При виконанні поверхн. і мілкого обробітку кращі наслідки дають комбіновані агрегати РВК-30, РВК-54, КЩУ-12, які поєднують культивацію з вирівнюванням і прикочуванням поверхні ґрунту.

Завантажити статтю