Мешкіс Броніслав Вікторович

МЕ́ШКІС Броніслав Вікторович (21. 08. 1928, с. Тетерино, нині Кру­глян. р-ну Могильов. обл., Білорусь — 09. 06. 1985, Одеса) — режисер. Народний артист УРСР (1980). Закін. театр. студію при Львів. драм. теат­рі ім. М. Заньковецької (1948) та режисер. факультет Київ. ін­ституту театр. мистецтва (1958). Працював у Дніп­роп. рос. драм. театрі ім. М. Горького (нині Дні­про, 1958–61), Одес. рос. драм. театрі ім. А. Іва­­но­­ва (1964–66), Київ. драм. театрі ім. І. Франка (1968–71), Харків. укр. драм. театрі ім. Т. Шевченка (1971–74). Від 1961 — в Одес. укр. муз.-драм. театрі ім. В. Василька: 1961–63 — реж., 1974–85 — гол. реж. Викладав у навч. закладах Дні­пропетровська, Києва, Харкова, Одеси. Серед ви­став — «Для домашнього вогнища» І. Франка, «Без­талан­на» І. Карпенка-Карого, «97» М. Куліша, «Яро­слав Мудрий» І. Кочерги, «Вір­ність», «Тил» М. Зарудного, «Третє поколі­н­ня», «Закон вічності» М. Мірошниченка, «Борис Годунов» О. Пушкіна, «Прошу занести до стено­грами» Р. Феденьова, «Господар Пунтіла та його слуга Матті» Б. Брехта, «Спадкоємці Рабурдена» Е. Золя. По­становкам М. притаман­ні чітка громадян. позиція, тонке від­чу­т­тя су­спільно-політ. та соц. процесів.

Завантажити статтю