Матвєєва Леся Василівна
МАТВЄ́ЄВА Леся Василівна (12. 07. 1930, с. Харківці, нині Пирятин. р-ну Полтав. обл. — 04. 07. 2012, Київ) — історик науки. Дружина В. Матвєєва. Канд. екон. (1967), д-р істор. (1996) н., професор (2008). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Премія ім. А. Кримського НАНУ (2004). Закін. Київський університет (1955). Працювала в Інституті економіки АН УРСР (1957–59, 1963–70); НДІ теорії та історії архітектури Академії будівництва і архітектури УРСР (1959–63); Інституті історії АН УРСР (1970–86); Центрі дослідж. наук.-тех. потенціалу та історії науки АН УРСР (1986–91); від 1991 — в Інституті сходознавства НАНУ (усі — Київ): від 1998 — директор, водночас від 2000 — завідувач відділу історіографії та джерелознавства. Досліджувала історію науки України 2-ї пол. 19 — 20 ст., зокрема ВУАН, проблеми сходознавства та візантології. Голова редколегії ж. «Східний світ» (2009–12).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Отто Юльевич Шмидт. Москва, 1990; Микола Прокопович Василенко. К., 1991 (співавтор); Історія Академії наук України. К., 1993 (співавтор); А. Ю. Кримський — неодмінний секретар Всеукраїнської Академії наук. К., 1997 (співавт.); Нариси з історії Всеукраїнської Академії наук. К., 2003; Владислав Бузескул — историк своего времени. К., 2008; Нариси з історії сходознавства. К., 2008; Виктор Григорович — первый украинский славяновед-византолог (1815–1876). К., 2010; Византинист Федор Успенский (1845–1928). К., 2013.
Рекомендована література
- Орієнтальні студії в Україні. До ювілею Л. В. Матвєєвої: Зб. наук. ст. 2010;
- Леся Василівна Матвєєва: Біобібліогр. покажч. 2010 (обидві — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
