Кишеньки

Визначення і загальна характеристика

КИШЕ́НЬКИ  — село Кобеляцького району Полтавської області. Підпорядк. Світлогір. сільс. раді. Знаходиться на лівому березі Дніпра (Дніпродзержинського водосховища) та на правому березі дельти р. Ворскла, за 3 км від с. Світлогірське та за 45 км від залізнич. ст. Кобеляки. Площа 2,39 км². Насел. 243 особи (2001). Засн. на поч. 17 ст. козаками як укріплення для захисту пд. частини Лівобереж. України від нападів крим. і ногай. татар. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1657–1764 — сотенне містечко (1657–61 та 1663–1764 — Полтав., 1661–63 — Кременчуц. полків). 1764 К. приєднані до Новорос. губ., від 1783 входили у Катеринослав. намісництво. Від 1803 — волосне містечко Полтав. губ., перебувало у складі Кременчуц. і Кобеляц. пов. Наприкінці 19 ст. у К. було 475 дворів (3069 жит.), 3 православ. церкви, церк.-приход. училище, 45 вітряних і 2 водяних млини, проводилося щорічно 3 ярмарки. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв — 10 осіб). Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1923–62 — райцентр. Кишеньків. р-н був створ. у складі Кременчуц. округу з пд. частини Кобеляц. пов. — Озер., Кишеньків., Орлиц. і більшої частини Сокіл. волостей (13 сільс. рад). Його пл. складала 800 квадрат. верст, насел. — 57 937 осіб. 1932–37 — у складі Харків., від 1937 — Полтав. обл. Наприкінці 1950-х рр. у К. мешкало 5 тис. осіб; працювали пром- і харчокомбінати, маслозавод, цегельня, 3 гранітні кар’єри; функціонували середня, восьмирічна та початк. школи, Будинок культури, кінотеатр, 2 б-ки, міжколгосп. будинок відпочинку. 1964 значну тер. села затоплено водами Дніпродзержин. водосховища. Нині у К. — клуб, фельдшер.-акушер. пункт. Серед видат. уродженців — громад.-політ. діяч І. Рудичів, фахівець у галузі механізації с. господарства М. Хоменко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю