Кишинів

Визначення і загальна характеристика

КИШИНІ́В (Chișinău) — місто, столиця Молдови. Площа 571,6 км². Насел. 794,8 тис. осіб (2012), агломерації — 1,4 млн осіб. Знаходиться у центрі Пруто-Дністров. межиріччя, на р. Бик (права притока Дністра). Вузол залізнич. та автомоб. шляхів. Міжнар. аеропорт. Перша писемна згадка про К. датована 1436. Від 1641 — вотчина монастиря св. П’ятниці в Яссах (нині Румунія). Під час рос.-турец. воєн неодноразово зазнавав руйнувань. На межі 18–19 ст. став центром ремісн. виробництва (зокрема шкіряного і свічкового); з’явилися перші школи. Внаслідок рос.-турец. війни за Бухарест. мирним договором 1812 приєднаний до Рос. імперії. 1813–73 — адм. центр Бессараб. обл., 1873–1917 — губ. Від 1917 — столиця новоствор. Молд. Демократ. Респ. 1918 разом із Бессарабією увійшов до складу Румунії. 1940–41, 1944–91 — столиця Молд. РСР. 1941–44 — у складі Румунії. Від 1991 — столиця Респ. Молдова. Від 1995 — муніципія з особливим автоном. статусом.

К. — гол. екон. центр країни. Понад 70 % працездат. насел. зайнято у сфері послуг. У К. — штаб-квартири і гол. офіси провід. молд. компаній та банків («Air Moldova», «Moldtelecom», «Banca de Economii» та ін.). Підпр-ва спеціалізуються на переробці с.-г. сировини і виробництві с.-г. машин і устаткування. Традиційно важливе значення має виноробство. Нижнє місто забудоване нерегулярно, Верхнє — за регуляр. планом 1834. Серед пам’яток архітектури — церкви: Різдва Богородиці (1752–57), св. Костянтина та Єлени (1765–77), Благовіщенська (серед. 18 ст. — 1795, 1807–10), Георгіївська (1814–19; дзвіниця — 1830-і рр.), св. Феодора Тирона жін. монастиря Чуфля (1856–58); Вознесен. собор (1807–30), кафедрал. собор Різдва Христового (1830–36); центр. парк (закладений 1818) з пам’ятником Стефану ІІІ Великому (1928) й «алеєю класиків» (погруддя класиків румун. літ-ри, 1957–2013); водонапірна башта (1892; нині музей історії К.); міська управа (1901–02; нині мерія). У К. — понад 30 ВНЗів, АН Молдови (1946). Діють Нац. бібліотека (1832), музеї (худож., істор., природи й етнографії, румун. літ-ри ім. М. Когелнічану та ін.), театри (Нац. ім. М. Емінеску, Молд. опери та балету ім. М. Бієшу, Рос. драм. ім. А. Чехова, «Лучаферул» та ін.), філармонія, кіностудія «Молдова-фільм». Археол. пам’ятки: пізньопалеоліт. стоянки (35–8 тис. р. до н. е.), поселення раннього заліз. віку (10–8 ст. до н. е.) і черняхів. культури (3–4 ст.).

У 1930-х рр. у К. існувала громада укр. політ. емігрантів. 1941 мешкало бл. 2 тис. українців. За даними перепису 2004 у місті проживало 58 945 осіб укр. національності (8,3 % від заг. кількості насел. К.). Від 1990-х рр. відбувається становлення і розвиток укр. етнокультур. руху. У К. знаходяться центри низки респ. етнокультур. організацій: Укр. громада, Союз українців, Товариство укр. культури, Громада укр. жінок Молдови, товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка, Благодій. фонд укр. художників і майстрів декор.-ужитк. мистецтва «Відродження», Асоц. укр. молоді «Злагода», Лицар. орден архістратига Михаїла. У місті функціонує Кишинів. укр. громада ім. П. Могили. Діє реліг. громада УАПЦ. З ініціативи Товариства укр. культури при Церкві св. Володимира відкрито неділ. школу і музей «Українці в культурі Молдови». Це товариство активно співпрацює з навч. закладами Молдови, у яких вивчають укр. мову (дитсадок «Калинка», ліцеї ім. М. Коцюбинського, І. Нечуя-Левицького, Т. Шевченка та ін.). Діяльність Союзу українців спрямована на відродження української мови і літ-ри. Кишинів. укр. громада ім. П. Могили здійснює активну діяльність з формування навч.-метод. літ-ри з вивчення української мови, дослідж. укр. культури. Громада укр. жінок Молдови — одна з найдавніших етнокультур. організацій; проводить День матері, свято традиц. укр. кухні, темат. книжк. виставки. Товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка займається відродженням нар. звичаїв та обрядів. Благодій. фонд укр. художників і майстрів декор.-ужитк. мистецтва «Відродження» організовує художні виставки «Українська палітра Молдови», присвяч. знаменним подіям в житті укр. і молд. народів. 2007 засн. Культурно-інформ. центр при Посольстві України в Молдові. За його участі відкрито мемор. дошки Лесі Українці, В. Сухомлинському, І. Франку, Марку Вовчку, О. Довженку, П. Величковському. Функціонує укр. бібліотека ім. Лесі Українки (у фондах — понад 15 тис. книг, зокрема 6 тис. — українською мовою). У К. розповсюджується г. «Рідне слово» (видає Союз українців «Заповіт» у муніципії Бєльці). На телебаченні регулярно транслюється програма українською мовою «Світанок». В Інституті культур. надбання АН Молдови функціонує секція етнології укр. насел. З К. пов’яз. діяльність К. Поповича — автора перших у Молдові романів і наук. праць українською мовою (серед них — «Український театр на Кишинівський сцені», 1995; «Сторінки літопису», 1998; обидві — Кишинів).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю