Матвійчук Людмила Сергіївна
МАТВІЙЧУ́К Людмила Сергіївна (16. 05. 1957, Луцьк — 22. 07. 2007, там само) — композитор, педагог. Професор (1998). Заслужений діяч мистецтв України (1994). Член НСКУ (1988–98). Лауреатка фестивалю молодих композиторів (Єреван, 1983). Закін. Київську консерваторію (1983; кл. Ю. Іщенка) та аспірантуру при ній (1986; кл. М. Скорика). Відтоді працювала у Київ. університеті культури і мистецтв: 1997–2007 — професор кафедри теорії музики та муз. виховання. Водночас від 1998 — заступник голови Нац. ліги укр. композиторів (Київ). Композитор. манері М. притаманні риси неофольклоризму, нац. муз. мислення, що проявилися в інтонац. розвитку муз. матеріалу, мінливості ладу, ритму. Здійснила низку фольклор. експедицій у Волин. обл. (1986–90). Авторка навч. посіб. «Обробка української народної музики» (К., 1997). Після смерті М. опубліковано збірку її пісень «Стріла кохання» (Лц., 2010), деякі з них виконували О. Гаркавий, А. Кудлай, О. Марцинківський, Л. Михайленко та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- опера «Бояриня» (лібрето власне за драмою Лесі Українки, 1994); кантати — «Волинські пісні» (1982), «Маруся Богуславка» (1987), «Голод» (1993), «Псалми» (1993, 1994), «Псалми Давидові» (1994); вокально-симф. цикл «Далека зірниця» (1994); для симф. оркестру — поема «Героїчна» (1984), «Карпатські малюнки» (1995); для камер. оркестру — Концерт для скрипки (1990), Симфонієта (1994); камерно-інструм. — 2 квартети (1988, 1993), Варіації для струн. квартету (1980), Триптих для фортепіан. тріо (1984); твори для хору, пісні, обробки нар. пісень, музика до драм. вистави «Мазепа» (1992).
Рекомендована література
- Простопчук В. Людмила Матвійчук — композитор з Волині // Молода Волинь. 1986, 4 трав.;
- Людмила Матвійчук: Бібліогр. покажч. К., 2009;
- Кушнірук О. Серпантиновий світ пісень Людмили Матвійчук // Матвійчук Л. Стріла кохання: зб. пісень. Лц., 2010.
Завантажити статтю
Людина 
