Кищенко Олександр Михайлович

Визначення і загальна характеристика

КИ́ЩЕНКО Олександр Михайлович (13. 05. 1933, с. Білий Колодязь Воронез. обл., РФ — 11. 11. 1997, м. Богучар Воронез. обл., похов. у Мінську) — художник монументально-декоративного мистецтва, живописець, педагог, письменник. Народний художник Білоруської РСР (1991). Член СХ СРСР (1964). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1960; викл. В. Монастирський, Р. Сельський, І. Скобало). 1960–63 брав участь у створенні монум.-декор. панно у Києві. 1963–70 — викладач Білорус. театр.-худож. інституту (Мінськ). Учасник респ., всесоюз. та зарубіж. мистецьких виставок від 1961. Персон. — у Мінську (1984, посмертні — 1997, 2007), Воронежі (1996). Основні галузі — монум. (мозаїка) і станк. живопис (пейзаж, натюрморт, психол. портрет, багатофігурна картина), ткацтво (гобелен). Для монум. творчості К. характерні ідейність, відчуття сучасності, пластичність. Гобелени відзначаються метафорич. символікою, цікавими кольор. та композиц. вирішенням. Окремі роботи зберігаються у Нац. худож. галереї Білорусі, Богучар. рай. істор.-краєзнав. музеї, ДГГ (Москва). К. встановлено пам’ятник на могилі; на будинку, де він жив, — мемор. дошку, Борисов. комбінату декор.-ужитк. мистецтва присвоєно його ім’я. 2001 відкрито Будинок-музей К. у м. Богучар.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю