Бараш Асан Ебазерович
БАРА́Ш Асан Ебазерович (справж. — Сейдаметов; 02. 10. 1962, с-ще Кибрай, нині смт Ташкент. обл., Узбекистан) — художник монументально-декоративного мистецтва. Член НСХУ (1995). Навч. у Респ. худож. училищі в Ташкенті (1978–82) та Ташкент. театр.-худож. інституті (1984–89; викл. В. Дригін, М. Абіджанов). Від 1988 бере участь у виставках. Від 1989 — на творчій роботі. 1992 повернувся у Крим. Персон. виставки в Севастополі (1994) й Сімферополі (1997– 98). Стиліст. спрямованість творів Б. споріднює їх з авангардизмом, що виявляється в деформації об’єктів та декоративності комбінування кольорів. Образне та філос. вирішення соц. тематики тяжіє до великих форм та гротеск. трактування персонажів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Апофеоз» (1990–91), «Етнос» (1990–93), «Оси», «Десерт» (обидва — 1991), «Ейфорія» (1992), «Композиція з рибами» (1992–93), «Пік» (1993), «Блакитна кав’ярня», «Мурашник» (обидва — 1994), «Батько, син, онук» (1995), «Споглядач», «Дюрбе», «Підвішені» (усі — 1997), «Покаяння», «Композиція–98», «Херсонес» (усі — 1998).
Рекомендована література
- Меджитова М. «Мен озюм де даа чокъ шейни анъламайым» («Я й сам іще багато чого не розумію») // ЯД. 1998, 11 лют.;
- Аблякимов И. Гонъюльнен яратылгъан эсерлеримни халкъыма багъышлайым (Роботи, створені душею, дарую своєму народові) // Къырым (Крим). 1998, 14 лют.