Кищенко Юрій Андрійович
КИ́ЩЕНКО Юрій Андрійович (16. 04. 1940, станиця Большекрепєнська Ростов. обл., РФ) — графік, живописець, дизайнер. Член НСХУ (1995). Закін. Крим. художнє училище (1965; викл. О. Пузиревич), Київ. вечір. факультет Укр. полігр. інституту (1975; викл. Б. Валуєнко, О. Данченко). Працює у Сімферополі: 1965–2008 — у Крим. худож. училищі: 1977–82 — директор; одночасно 1965–95 — художник видавництва «Таврія». Учасник респ., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1960. Персон. — у Сімферополі (1958–59, 1962), Львові (1965–66), Феодосії (1966), Алупці (1967–69; обидва — АР Крим), Одесі (1967), Севастополі (1985). Основні галузі — станк. і книжк. графіка, живопис. У стилі романт. реалізму створює пейзажі, темат. картини, гравюри, літографії, акварелі, ілюстрації. Окремі роботи зберігаються у Севастоп., Сімфероп. ХМ, Алуштин. та Євпаторій. краєзнав. музеях (обидва — АР Крим).
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Реве та стогне…» (1957), «Безсмертники» (1973), «Солдат зі скрипкою» (1974), «Долина привидів» (1975), «У лісі прифронтовому» (1978); серії гравюр — «Ленінград», «Крим» (обидві — 1958), «Дорога до моря» (1959), «Струни сонця» (1964), «Ґренландія» (1965), «Кримська земля» (1970); серія акварелей «Земля батьків» (1974); живопис — «Дніпро широкий» (1959), «Золота долина» (1977), «Річка мого дитинства» (1983), «Гори» (1984), «Пророк» (1986) «Вітер у горах» (1994); іл. — до поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка (1962), романів «Прапороносці» О. Гончара (1974) та «Осажденный Севастополь» М. Філіппова (1983), зб. віршів «Расскажу про Керчь» (1984), повістей «Ветер», «Легендарная тачанка» (обидві — 1988), «Поединок с “черной тенью”» Г. Северського, «Тайпі» Г. Мелвілла (обидві — 1990), «Книга тысячи и одной ночи», «Проклятые короли» М. Дрюона (обидві — 1992), «Малахитовая шкатулка» П. Бажова (1993), зб. «Пушкин в Тавриде» (1995; усі — Сімферополь).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
