Матфей

МАТФЕ́Й (Семашко Костянтин Іванович; 22. 10. 1894, с. Бабіци, нині Люб­лін. воєводства, Польща — 13. 03. 1985, Лондон) — церковний діяч. Закін. Волин. духовну семінарію (Луцьк, 1913), Ніжин. істор.-філол. ін­ститут (нині Черніг. обл.), Сергіїв. артилер. училище (Одеса). Учасник 1-ї світової вій­ни. Під час воєн. дій 1918–20 воював у Добровол. армії генерала А. Денікіна, під час польс.-рад. вій­ни 1919–20 — у складі Війська Польського. 1921 рукопоклад. на священика Польс. православ. Церкви. Від­тоді душпастирював, зокрема 1925–32 — у м. Краків (Польща), 1932–35 — у Львові (сприяв за­проваджен­ню польс. мови у богослужі­н­ня замість церк.-словʼян.); від 1936 — проф. гомілетики Варшав. університету. 1938 хіротонізов. на єпис­копа Браславського, вікарія Вілен. єпархії. 1939 після вступу на тер. Польщі Червоної армії емігрував до Франції, де продовжив душпастир. діяльність. Вступив до Польс. ЗС під британ. командува­н­ням, був заст. православ. польового ординарія. 1944 пере­їхав до Лондона. Спів­засн., від 1951 — глава Польс. православ. Церкви за кордоном у юрисдикції Кон­стантиноп. патріархату (во­звед. у сан архі­єпис­копа).

Завантажити статтю