Матчак Михайло Федорович

Визначення і загальна характеристика

МАТЧА́К Михайло Федорович (28. 02. 1895, с. Воля Якубова, нині Дрогоб. р-ну Львів. обл. — 19. 11. 1958, с-ще Потьма, Мордовія, РФ, похов. у Львові) — громадсько-політичний діяч, видавець. Чоловік С. Савицької. Закін. гімназію у Дрогобичі (1914). Під час 1-ї світової вій­ни — старшина Легіону УСС. Брав участь у боях на г. Маківка, Лисоня, над р. Стрипа. У вересні 1916 потрапив у рос. полон, утримувався у таборі в м. Царицин (нині Волго­град, РФ). Від січня 1918 — старшина Галиц.-Буковин. куреня Січових стрільців у Києві, чл. Стрілец. ради, учасник боїв із більшов. військами М. Мурав­йова; від кін. 1918 — адʼютант командира Окремого корпусу Січових стрільців полковника Є. Коновальця, нач. ви­шкіл.-мобілізац. від­ділу штабу корпусу. Від 1920 мешкав у Львові. Навч. у Львів. таєм. укр. університеті. Став спів­засн. і чл. Начал. команди УВО. Учасник замаху на Ю. Пілсудського (1921), за що за­знав пере­слідувань з боку польс. влади. 1923 заснував і очолив видавництво «Ізмарагд» (діяло до 1939). Також брав участь у редагуван­ні часопису «Новий час» (1924–26), входив до складу дирекції видавництва «Червона калина». Член проводу Укр. соціаліст.-радикал. партії, від якої 1928–30 був послом до польс. сейму. Під час нім. окупації Львова — чл. управи Спілки укр. видавців. Напередодні вступу рад. військ ви­їхав до Відня. Після вій­ни працював урядовцем між­нар. допомогової організації у британ. зоні окупації. У лютому 1947 захоплений спів­роб. рад. роз­відки і вивезений до СРСР, де засудж. до 25-ти р. увʼязне­н­ня. Після звільне­н­ня 1956, не­зважаючи на клопота­н­ня уряду Австрії, Між­нар. Червоного хреста й Е. Ру­звельт, не отримав до­зволу повернутися до Відня.

Літ.: «Золоті ворота»: Історія січових стрільців. Л., 1937; Початки УВО в Галичині: Зб. Ч. 2. Торонто, 1963; ЗВМВ. Михайло Матчак — вояк, політичний діяч і вʼязень комуністичного режиму // Дрогобич­чина — земля І. Франка. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1973; Науменко К. Царицинська доба Євгена Коновальця // Укр. визв. рух: Наук. зб. Л., 2006. № 8.

К. Є. Науменко

Завантажити статтю