Матяш Ірина Борисівна

МАТЯ́Ш Ірина Борисівна (18. 04. 1961, м. Прилуки Черніг. обл.) — історик, джерело­знавець, архіво­­знавець. Доктор історичних наук (2001), професор (2004). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Дійсний член УВАН у Канаді (2007). Член НСЖУ (2003). Премія ім. М. Костомарова НАНУ (2002). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2021). Закін. Київський університет (1983). Працювала 1984–93 у навч. закладах Києва та Білої Церкви (Київ. обл.); від 1995 — за­ступник директора, від 2001 — директор Укр. НДІ архів. справи та документо­знавства; від 2014 — пров. н. с. Ін­ституту історії України НАНУ; водночас — професор каф. дипломат. та консул. служби Дипломат. академії України при МЗС України (усі — Київ). Керувала роз­робле­н­ням Концепції під­готовки і післядиплом. удосконале­н­ня кадрів для архів. установ України, здійснювала заг. ред. посібників навч.-метод. комплексу з архіво­знавства: «Архіво­знавство: Під­ручник для студентів вищих на­вчальних закладів України», «Нариси історії архівної справи в Україні» (обидва — 2002), «Хрестоматія з архіво­знавства» (2003; усі — Київ). 2006–07 пере­бувала на наук. стажуван­ні у Канад. ін­ституті укр. студій Альберт. університету (м. Едмонтон), де досліджувала місц. укр. архіви. Від 2009 — 1-й за­ступник голови–кер. апарату Держ. комітету архівів України; від 2011 — пом. Міністра юстиції України з питань архів. сфери; від 2013 — нач. від­ділу докум. забезпече­н­ня, контролю та архів. роботи Вищої ради юстиції (організувала пере­да­н­ня на по­стійне зберіга­н­ня до Центр. держ. архіву вищих органів влади та упр. України документів архіву Вищої ради юстиції та заснува­н­ня її архів. фонду). Наукові дослідже­н­ня: історія дипломатії та між­нар. від­носин, укр. культури, архів. науки й освіти, ре­пресій в Україні; біо­графістика.

Завантажити статтю