Кияницина Людмила Миколаївна

КИЯНИ́ЦИНА Людмила Миколаївна (29. 08. 1902, м. Вільно, нині Вільнюс – 30. 09. 1984, Київ) – художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Член СХУ (1945). Навч. 1922–24 у худож. майстерні С. Миронова, 1924–27 – у студії М. Прахова та А. Крюгер-Прахової. Працювала у Києві: 1929–32 – художник із вишивки у товаристві «Текстильхудожекспорт»; 1942–59 – художник із розпису на заводі «Керамік» (із О. Грядуновою та З. Охрімович). На творчій роботі. Учасниця респ., всесоюз. мистецьких виставок від 1945. Розписувала керам. декор. вази, тарелі, куманці, глечики, сувенірні мініатюри, підкреслюючи конструктивні особливості посудин, виявляючи глибокий зв’язок із нар. мистецтвом. У запозиченні та трактуванні окремих мотивів також простежується використання нар. традицій. Зустрічаються зображення птахів, «сосонки», «косиці», «кривульки»; традиційними є техніки ріжкування і фляндрівка. Своєрідність композицій окремих розписів – у вільному, асиметрич. розташуванні декор. мотивів. Окремі роботи зберігаються в НМУНДМ (Київ).

Літ.: Манучарова Н. Д. Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР. К., 1952; Клименко О., Мішутіна Н. Виставка київських керамістів // ОМ. 1983. № 4.

Л. С. Білоус

Рекомендована література

1. Манучарова Н. Д. Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР. К., 1952;
   Google Scholar Internet
2. Клименко О., Мішутіна Н. Виставка київських керамістів // ОМ. 1983. № 4.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

завантажити статтю