Махінчук Микола Гаврилович

МАХІНЧУ́К Микола Гаврилович (13. 09. 1944, с. Тарган Володар. р-ну Київ. обл.) — письменник, жур­­налiст, краєзнавець. Член НСЖУ (1975), НСПУ (1997), Національної спілки краєзнавців України (2012). Засл. журналіст України (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Мист. премiя «Київ» iм. А. Москаленка у галузi журна­­лiс­­тики (2010). Премiї Фонду Воли­­някiв-Швабiнських при Фун­­да­­цiї УВУ в Нью-Йорку (2007), ім. М. Сікорського Національної спілки краєзнавців України (2013). Закін. Київський університет (1972). Відтоді працює у Києві: у г. «Київська правда», Радіотелеграфному агентстві України (1979–81), ж. «Радянська жінка» (1981–83), «Соціалістична культура» (1983–88); у РМ України (1988–90); від 1990 — у г. «Урядовий кур’єр»: відп. секр., заст., 1-й заст. гол. ред. Автор віршів, оповідань, повістей та романів, низки статей i нарисiв про кращих людей України у періодиці та збiрниках. Упорядник колектив. видань з історії укр. журналістики: «І мить доби, і крок історії» (2000), «Уроки журналістики і життя» (2002), «Вчителі-наставники журналістів з Київського університету» (2011; усі — Київ).

Тв.: Народження веселки: Нарис. К., 1984; Фрески осіннього неба: Оповідання. К., 1987; Переяславський скарб: Докум. повість. К., 1989; Обереги нашої пам’яті: Кн. для читання з історії рідного краю. О., 1998; Володька Рекс: Повість. К., 1999; Марчуківський куток: Роман. К., 2002; Житейське коло: Поезія. К., 2002; Роса на спориші: Оповідання, повісті, поезії. К., 2004; Переяславський скарб Михайла Сiкорсько­­го: Худож.-докум. повість. К., 2005; Вереснева просинь: Поезії, повість. К., 2009; Дорога до себе: Повість. К., 2011; Мереживо мінливого часу: У 3 кн. К., 2012–14; Твердь землі: Роман. К., 2015; Незамулимі джерела: Зб. поезій. К., 2016.

Літ.: Бурбан В. Правда чорної ріллі, або Житейське коло Миколи Махінчука // ЛУ. 2002, 19 груд.; Стадниченко В. Дух, що тіло рве до бою // Там само. 2004, 16 берез.; Вартанов Г. Роса на спориші завжди бентежить і хвилює // Київ. правда. 2004, 18 листоп.; Приходько Г. Так просто і так щиро про земне // Там само. 2005, 24 лют.; Славинський М. Бо ми народ, а не якась юрба // Уряд. кур’єр. 2016, 20 жовт.

Л. I. Андрiєвський

Основні твори

Народження веселки: Нарис. К., 1984; Фрески осіннього неба: Оповідання. К., 1987; Переяславський скарб: Докум. повість. К., 1989; Обереги нашої пам’яті: Кн. для читання з історії рідного краю. О., 1998; Володька Рекс: Повість. К., 1999; Марчуківський куток: Роман. К., 2002; Житейське коло: Поезія. К., 2002; Роса на спориші: Оповідання, повісті, поезії. К., 2004; Переяславський скарб Михайла Сiкорсько­­го: Худож.-докум. повість. К., 2005; Вереснева просинь: Поезії, повість. К., 2009; Дорога до себе: Повість. К., 2011; Мереживо мінливого часу: У 3 кн. К., 2012–14; Твердь землі: Роман. К., 2015; Незамулимі джерела: Зб. поезій. К., 2016.

Рекомендована література

1. Бурбан В. Правда чорної ріллі, або Житейське коло Миколи Махінчука // ЛУ. 2002, 19 груд.;
   Google ScholarInternet
2. Стадниченко В. Дух, що тіло рве до бою // Там само. 2004, 16 берез.;
   Google ScholarInternet
3. Вартанов Г. Роса на спориші завжди бентежить і хвилює // Київ. правда. 2004, 18 листоп.;
   Google ScholarInternet
4. Приходько Г. Так просто і так щиро про земне // Там само. 2005, 24 лют.;
   Google ScholarInternet
5. Славинський М. Бо ми народ, а не якась юрба // Уряд. кур’єр. 2016, 20 жовт.
   Google ScholarInternet

завантажити статтю