МАХІНЧУ́К Микола Гаврилович (13. 09. 1944, с. Тарган Володар. р-ну Київ. обл.) — письмен­ник, жур­­налiст, крає­знавець. Член НСЖУ (1975), НСПУ (1997), Національної спілки крає­знавців України (2012). Заслужений журналіст України (1995). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Мист. премiя «Київ» iм. А. Москаленка у галузi журна­­лiс­­тики (2010). Премiї Фонду Воли­­някiв-Швабiнських при Фун­­да­­цiї УВУ в Нью-Йорку (2007), ім. М. Сікорського Національної спілки крає­знавців України (2013). Закін. Київський університет (1972). Від­тоді працює у Києві: у г. «Київська правда», Радіотеле­графному агентстві України (1979–81), ж. «Радянська жінка» (1981–83), «Соціалістична культура» (1983–88); у РМ України (1988–90); від 1990 — у г. «Урядовий курʼєр»: відп. секр., заст., 1-й заст. гол. ред. Автор віршів, оповідань, повістей та романів, низки статей i нарисiв про кращих людей України у періодиці та збiрниках. Упорядник колектив. ви­дань з історії укр. журналістики: «І мить доби, і крок історії» (2000), «Уроки журналістики і життя» (2002), «Вчителі-на­ставники журналістів з Київського університету» (2011; усі — Київ).