Махно Василь Іванович
МАХНО́ Василь Іванович (08. 10. 1964, м. Чортків Терноп. обл.) — письменник, есеїст, перекладач, літературознавець. Кандидат філологічних наук (1995). Член НСПУ (1995), АУП (1996–2000), ПЕН-клубу в США (2003). Учасник літ. гурту «Західний вітер» (засн. 1992). Лауреат премій ім. С. Будного (1994), ж. «Кур’єр Кривбасу» (2007, 2008), Фонду Л. та П. Ковалевих (2009), серб. поет. премії «Повельє Мораве» (2013) і книги року Бі-Бі-Сі (2015). Закін. Терноп. пед. інститут (1985). Викладав укр. літературу в ньому (1989–2000) та літературу в Яґеллон. університеті у Кракові (1996–97). Від 2000 мешкає у Нью-Йорку, працює у НТШ-Америка. Для поезії М. характерна чітка метафоричність та образність віршів і водночас варіювання з формою тексту. Есеїстика М. поєднує досвід мандрівника і читача та вплетена в канву родин. переказів і реал. подій. У його прозі гол. темами є питання вигнання, ідентичності, місця й пам’яті. Перекладає сучасну польс. (З. Герберт, Б. Задура, А. Сосновський, Я. Шубер, А. Фрайліх), амер. (Дж. Валентайн, Дж. Ешбері), серб. (В. Попа), білорус. (В. Морт) і рос. (А. Гріцман, О. Цвєтков, Б. Херсонський) поезію. Окремими вид. вийшли книжки перекл. польс. поетів З. Герберта «Струна світла» (Т., 1996) та Я. Шубера «Спійманий у сіть» (К., 2007), антологія «Дев’ятдесятники» (Т., 1998). Автор п’єс «Coney Island» («Кур’єр Кривбасу», 2007, № 214/215) та «Bitch/Beach Generation» («Київська Русь», 2007, № 2), літературозн. дослідж. «Художній світ Богдана-Ігоря Антонича» (Т., 1999). Вірші, проза, есе та п’єси М. перекладені понад 25-ма мовами світу, серед кн. перекл. — польс. «Wedrowcy» (Poznań, 2003), «34 wiersze o Nowym Jorku i nie tylko» (Wrocław, 2006), «Nitka» (Sejny, 2011), «Listy i powietrze» (Lublin, 2015), «Express “Venezia”» (Mikołów, 2016); англ. «Thread and Selected New York Poems» (2009), «Winter Letters» (2011; обидві — Нью-Йорк); румун. «Fiecare obiect îşi are locul său» (Craiova, 2009); серб. «Црна рупа поезије / Crna rupa poezije» (Beograd, 2013); рос. «Куры не летают» (Х., 2016); на івриті «Приватний коментар до історії» (2017).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Схима. Т., 1993; Самотність Цезаря. Т., 1994; Книга пагорбів та годин. Т., 1996; Лютневі елегії та інші вірші. Л., 1998; 38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше. К., 2004; Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн. К., 2006; Cornelia Street Café: Нові та вибрані вірші 1991–2006. К., 2007; Зимові листи. К., 2011; Котилася торба. K., 2011; Я хочу бути джазом і рок-н-ролом: Вибрані вірші про Тернопіль і Нью-Йорк. Т., 2013; Ровер. Т., 2015; Дім у Бейтінґ Голлов. Л., 2015; Єрусалимські вірші / Jerusalem Poems. К., 2016; Паперовий міст. Л., 2017.
Рекомендована література
- Андрусяк І. Рибою пливи, Свідзінським, кавою (Архетипні знаки в текстах Василя Махна) // Artline. 1997. № 7/8;
- Тарнашинська Л. Алеями камінного саду. Наздогоняти тінь запрошує Василь Махно // ЛУ. 1999, 1 лип.;
- J. Fizer. Plavnyk ryby (The Flipper of the Fish) and Wedrowcy (Wanderers) by Vasyl’ Makhno // Ukrainian Quarterly. 2003. Vol. 59, № 3–4;
- M. Rewakowicz. Review of Thread and Selected New York Poems by Vasyl Makhno // J. of Ukrainian Studies. 2010–11. № 35–36;
- L. Rudnytzky. A Poetical Voice of the Ukrainian Diaspora: Random Notes on the Poetry of Vasyl Makhno // Ukrainian Quarterly. 2012. Vol. 68, № 1–4.
Завантажити статтю
Людина 
