Кияниця Петро Антонович
КИЯНИ́ЦЯ Петро Антонович (25. 11(07. 12). 1899, с. Янівка, нині Іванівка Богуслав. р-ну Київ. обл. — ?) — історик, партійний діяч. 1919 — чл. УСДРП (незалежних), 1920–25 — Укр. КП (боротьбистів), 1925–35 — КП(б)У. Навч. у Київ. учител. інституті (1917–20), Київ. інституті нар. господарства (1921–22), Київ. ІНО (1922–26). У 1923–24 декілька разів був заарешт. за членство в Укр. КП (боротьбистів). 1926–27 — асп. н.-д. каф. історії України при ВУАН під керівництвом М. Грушевського; 1927–29 — асп. Київ. н.-д. каф. марксизму-ленінізму при ВУАН. Водночас посідав керівні посади у міських і губерн. парт. органах. 1931–33 — ред. г. «За культурну революцію» (Харків); 1933–35 — зав. райвно м. Первомайськ (нині Микол. обл.). Досліджував історію рев. рухів в Україні. Автор статей у періодиці, зокрема «Національно-буржуазна легенда про декабристів» // «Україна», 1932, № 1–2. У 1935 заарешт. і засудж. до 7-ми р. таборів. 1950 засудж. вдруге, 1953 звільнений. Подальша доля невідома. У справі 1935 реабіліт. 1990.
Рекомендована література
- Юркова О. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924–1930 рр.). К., 1999.
Завантажити статтю
Людина 
