МАЦЬКО́ Любов Іванівна (09. 02. 1939, с. Пере­яславське Пере­яслав-Хмельн. р-ну Київ. обл.) — мово­­знавець. Доктор філологічних наук (1986), професор (1987), академік НАПНУ (1999). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2004). Закін. Київ. пед. ін­ститут (1962). Працювала в Ін­ституті мово­знавства АН УРСР (1962–64); від 1968 — у Нац. пед. університеті (обидва — Київ): 1974–80 — декан факультету під­вище­н­ня кваліфікації вчителів, від 1988 — завідувач кафедри стилістики української мови. Наукові дослідже­н­ня: соціо-, етно- і прагмалінгвістика, лінгводидактика, стилістика та історія української літературної мови. Авторка наук. роз­відок про мовотворчість І. Вишенського, Г. Сковороди, Т. Шевченка, П. Куліша, М. Драгоманова, Панаса Мирного, Лесі Українки, М. Коцюбинського, М. Рильського, О. Довженка.