Мегарельєф

МЕГАРЕЛЬЄ́Ф (від мега... та рельєф) — найбільші форми рельєфу на континентальних виступах і в океанічних западинах Земної кулі. Мають значні амплітуди абсолют. висот (макс. 11 км) та площею від десятків до сотень тисяч квадрат. кілометрів. На континентах до мегаформ рельєфу належать рівнини, які відповідають різновік. платформам, а також гори: складчасті, що виникли на місці глибоких прогинів (Карпати, Кримські гори, Альпи, Кавказ, Памір, Гімалаї та ін.), та епіплатформенні, або брилові, які утворилися внаслідок інтенсив. тектон. піднять на платформах (Аппалачі у Пн. Америці, Скандинав. гори, Урал, Тянь-Шань, Алтай у Євразії та ін.). В океаніч. западинах мегаформами рельєфу є глибоководне ложе, серединно-океанічні та брил. хребти. Найбільші лінійні форми океаніч. западин: уступи, хребти, окремі вершини серединно-океаніч. хребтів. М. перехід. зон представлений шельфами, острів. дугами, глибоковод. жолобами та ін. М. знач. мірою впливає на диференціацію природ. умов, відіграє велику роль у формуванні ландшафтів, назем. і мор. екосистем.

Літ.: Рельеф земли (Морфоструктура и морфоскульптура). Москва, 1967; Симонов Ю. Г. Геоморфология. Методология фундаментальных исследований. С.-Петербург, 2005; Колтун О. В. Вступ до геоморфології. Л., 2006.

В. П. Палієнко

Рекомендована література

Рельеф земли (Морфоструктура и морфоскульптура). Москва, 1967;
Симонов Ю. Г. Геоморфология. Методология фундаментальных исследований. С.-Петербург, 2005;
Колтун О. В. Вступ до геоморфології. Л., 2006.