КРИ́МСЬКІ ГО́РИ — фізико-гео­графічна (ландшафт­на) гірська система на Пів­дні Кримського пів­острова. Простя­гається на 180 км із Пів­ден­ного Заходу на Пів­нічний Схід від мису Фіолент по­близу Севастополя до мису Іллі по­близу м. Феодосія. Ширина гірської смуги до 60 км, площа 6765 км2. Кримські гори утворилися під час формува­н­ня альпійської складчастої системи на Кримському мегаантиклінорії. У неоген-четвертин­ному періоді у рельєфі виділилися 3 майже паралельні пасма з крутими пів­ден­ними і пологими пів­нічними схилами: Головне пасмо Кримських гір (найвище, максимальна висота 1545 м, гора Роман-Кош), Внутрі­шнє пасмо Кримських гір (738 м, гора Кубалач), Зовнішнє пасмо Крим­ських гір (344 м, гора Казанташ). Пасма роз­ділені ерозійно-тектонічними по­здовжніми зниже­н­нями (субсеквентними долинами), у бага­тьох місцях роз­січені поперечними (консеквентними) річковими долинами, які іноді є кань­йоноподібними. Кримські гори — складчасто-брилова система, що входить до Серед­зем­номорського рухливого поясу. Складені осадовими гірськими породами тріас-юрського (аргіліти й алев­роліти фундаменту гірської споруди), юрського, крейдяного палеогенового та неогенового віку (вапняки, конгломерати, мергелі, глини), а також не­значною кількістю юрських вулканічних порід (ефузивного та інтрузивного генезису). На Пів­ночі межує з платформно-рівнин­ною частиною пів­острова, на Пів­дні — із Чор­ним морем. Характерні типові скельні стіни та схили, нагірні плато (яйли) з числен­ними карстовими утворе­н­нями (див. Кримські пе­­чери), ерозійні гори-останці, куести та інші форми рельєфу, що ви­значають мозаїчну картину екотопів. Налічується близько 1300 карстових порожнин (печер, шахт, колодязів), понад 8500 карстових лійок. У перед­гірʼї сформувалися оригінальні куестові пасма. Найдовшою серед карстових порожнин Кримських гір є печера Кизил-Коба (21,5 км), най­глибшою — Солдатська (517 м). У Кримських горах з корисних копалин видобу­вають флюсові, мармуроподібні та мохуваткові вапняки, габро-діабази. Клімат змінюється від вологого, з помірно холодною зимою на яйлах (середня температура липня +15,6 °С, лютого — до –3,8 °С; річна кількість опадів понад 1000 мм) до напів­засушливого, теплого, з мʼякою зимою в перед­гірʼї (середня температура липня +21,2 °С, січня — до –0,5 °С; річна кількість опадів близько 500 мм) та серед­земноморського, посушливого, спекотного, з по­мірно теплою зимою на Пів­ден­ному березі Криму (середня температура липня +23,7 °С, лютого — до +3,8 °С; річна кількість опадів близько 600 мм). У Кримських горах ві­домо понад 2600 джерел, тут беруть початок майже всі річки пів­острова. У цьому регіоні ростуть близько 2350 видів та під­видів судин­них рослин (92,5 % флори Кримського пів­острова), зокрема 205 видів, занесених до Червоної книги України. У дерево­стані пере­важають широколистяні ліси (дуби пухнастий та скельний, граб і бук звичайні), значні площі за­ймають хвойні (сосни кримська та звичайна), а також роз­ріджені ліси (граб східний, дуби пухнастий та скельний, паліурус, види глоду, шипшини). Серед рідкісних видів — ялівець високий, суничне дерево червоне, чист кримський, близько 50 видів зозулинцевих тощо. З 63-х видів та під­видів ссавців, поширених на пів­острові, 20 пред­ставлені у Кримських горах (олень шляхетний, муфлон європейський, під­ковоноси малий і пів­ден­ний та ін.). У Кримських горах ви­окремлюють 3 ландшафтні області: Кримське лісове середньо­гірʼя (Головне пасмо Кримських гір, 1565 км2), Кримське роз­рідженолісе субсеред­земно­морʼя (Пів­ден­ний берег Криму, 1255 км2) та Кримське лісо­степове перед­гірʼя (Внутрішнє і Зовнішнє пасма та між­пас­мові зниже­н­ня на Пів­ночі, 3945 км2). Для кожної з цих областей характерний певний набір генетично однорідних видів ландшафтів (див. Гірські ландшафти). У Кримських горах зосереджено 120 територій та обʼєктів природно-заповід­ного фонду, зокрема 40 територій загальнодержавного значе­н­ня (Карадазький природний заповід­ник, Крим­ський природний заповід­ник, Ял­тинський гірсько-лісовий природний заповід­ник, а також природний заповід­ник Мис Мартьян). Кримські гори — важливий район екотуризму.