Медведєв Сергій Іванович

МЕДВЕ́ДЄВ Сергій Іванович (16. 01. 1899, Харків — 16. 04. 1979, там само) — ентомолог, еколог, зоогео­граф. Батько Г. Медведєва. Доктор біологічних наук (1948), професор (1949). Член Всесоюзних ентомологічного (1927) і географічного (1931) товариств. Учасник 2-ї світової вій­ни. Бойові нагороди. Закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету (1920). У 1920–21 — лаборант Харківського головного військового шпиталю Червоної армії. Працював на Харківщині: 1921–23 — агроном-ентомолог із захисту рослин Наталівського радгоспу (нині Краснокут. р-н); 1923–24 — на обласній станції бджільництва; у заповіднику «Асканія-Нова» (нині Чаплин. р-н Херсон. обл.): 1924–27 — асистент зоологічного відділу, 1927–29 — старший спеціаліст, завідувач ентомологічного відділу Степ. інституту, створеного на базі заповідника; за сумісництвом 1931–33 — старший науковий співробітник сектору екології зоол.-біологічного інституту при Харківському університеті.

Восени 1933 заарештований, 24 лютого 1934 за звину­ваченням у шкідливій діяльності проти радянської влади засуджений до 5-ти років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у 1-му індустріальному радгоспі побл. ст. Гракове (Чугуїв. р-н Харків. обл.). 25 вересня 1936 звільнений, 1957 реабілітований. Працював 1936 у зоомузеї Харківському університету. Переїхав на Північний Кавказ. Очолював 1937–39 Першотравневу дослідну станцію Головцукру в Краснодарському краї; 1940–42 — науковий співробітник відділу захисту рослин на дослідно-селекційної станції у Бійську (Алтай. край, РФ). Від 1945 — у Харків. університеті: 1946–71 — засновник і завідувач кафедри ентомології (об’єднано з каф. зоології безхребетних і гідробіології), 1973–76 — науковий консультант.

Співзасновник (разом із зоологом В. Аверіним) і голова (1957–78) Харківського відділення Всесоюзного ентомологічного товариства. Член редколегії ж. «Энтомологическое обозрение» (від 1962). Виступив на 13-му Міжнародному ентомологічному конгресі (Москва, 1968). Наукові дослідження: фауністика, екологія, систематика, морфологія та зоогео­графія й екологія комах, прикладна ентомологія, систематика пластинчастовусих жуків. Описав понад 355 таксонів комах (29 видів названо його ім’ям), на підставі чого зроблено детальне зоогеографічне районування України. Сформулював закон сезонних і зональних змін стацій. Відкрив ділянки з реліктовими природними комплексами, місцями мешкання ендемічних видів і обґрунтував необхідність їхнього збереження. Вивчаючи ентомофауну гірських регіонів та степів Європи та Середньої Азії, пустель Азії та Північної Африки, висловив цінні міркування щодо походження їх екосистем. Ілюстрував свої монографії та статті, виготовляв малюнки для книг і статей колег (загалом зробив понад 7000 малюнків). Підготував монографію «Вплив людини на фауну комах (голов­ним чином в УРСР)» (300 сторінок машинопису, 60 малюнків).

Рекомендована література

1. Шапиро Д. С. Сергей Иванович Медведев (к 70-летию со дня рожд.) // ВЗ. 1969. № 2;
   Google Scholar Internet
2. Гиляров М. С. и др. Памяти Сергея Ивановича Медведева (1899–1979) // Энтомол. обозрение. 1980. Т. 59, вып. 2;
   Google Scholar Internet
3. Сергей Иванович Медведев — профессор Харьковского университета: Библиогр. указ. Х., 1991;
   Google Scholar Internet
4. Листи з ГУЛАГу професора С. I. Медведєва // Зелений Світ. 1996. № 1;
   Google Scholar Internet
5. Грамма В. Н. Нарис про життя і наукову діяльність професора Харківського університету Сергія Івановича Медведєва // Изв. Харьков. энтомол. об-ва. 1998. Т. 6, вып. 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю