Медведєв Юрій (Георгій) Васильович

МЕДВЕ́ДЄВ Юрій (Георгій) Васильович (05. 09. 1903, містечко Ленчиця Каліс. губ., нині Лодз. воєводства, Польща — 06. 09. 1969, Душанбе) — біо­хімік. Доктор біо­логічних наук (1936), професор (1938). Навч. у Камʼянець-Поділ. (нині Хмельн. обл., 1921–23) і Харків. (1923–25) с.-г. ін­ститутах. Від­тоді працював у Лаб. біо­хімії та фізіології рослин АН СРСР (Ленін­град, нині С.-Петербург): ст. бо-танік; 1932 — доцент Ленінгр. університету (першим у СРСР викладав курс із ви­вче­н­ня ферментів). 1933 — нач. біо­хім. цеху Череповец. екс­перим. гідроліз. заводу (Вологод. обл., РФ). 1936 пере­їхав до Мос­кви, де працював у Хім. секторі Всесоюз. ін­ституту екс­перим. медицини. 1937 — завідувач кафедри анатомії і фізіології, 1938–41 — проф. Хар­ків. університету. 1941 — завідувач кафедри хімії зерна Одес. ін­ституту інж. борошномел. промисловості елеватор. господарства; за сумісництвом — зав. лаб. н.-д. зоол.-біол. ін­ституту Одес. університету. 1942 — директор Миргород. і Полтав. с.-г. технікумів. В Одес. університеті: 1942–43 — викладач політех. ф-ту, 1944–45 — завідувач кафедри біо­хімії і мікробіо­логії, дир. ботан. саду; 1945–49 — завідувач кафедри біо­хімії. Звільн. за під­тримку дис. «Генетична суть гетерозису» Ю. Мірюти, фітогормонал. теорії М. Холодного та від­крите проти­стоя­н­ня «лисенківщині» (будь-яку критику «наук.» теорій Т. Лисенка і його прихильників роз­глядали як ви­ступ проти ген. лінії партії, тому всіх не­згодних вважали «ворогами народу»; стат­ті М. не друкували). 1951–52 — завідувач від­ділу Укр. НДІ вино­градарства і виноробства (Одеса). 1952–55 — зав. лаб. агрохімії і ґрунто­знавства Закарп. с.-г. ви­пробувал. станції «Велика Бакта» (Берегів. р-н). 1955 — нач. від­ділу науки обл. упр. с. господарства Закарп. обл.; 1956–58 — професор кафедри фізіології рослин і дарвінізму Ужгород. університету. У Душанбе: від 1958 — завідувач кафедри ботаніки агроном. ф-ту, від 1965 — проф. Таджиц. с.-г. ін­ституту; 1965–68 — завідувач кафедри фізіології і біо­хімії біол. факультету Таджиц. університету. Наукові дослідже­н­ня: ферментативні окисно-від­новні процеси в рослин. клітинах і дріжджах; ферменти; кінетика гідролізу крохмал. клейстеру солодовою амілазою; вплив фталевої кислоти на броді­н­ня дріжджів; створе­н­ня багатовидових агрофітоценозів; вирощува­н­ня озимини та вівса на люцерн. полях для економії азот. добрив. Започаткував створе­н­ня біо­технологій на основі мікроорганізмів. Автор ідей, що вдвічі знижували втрати вина під час купажува­н­ня.

Завантажити статтю