Медведєв Юрій (Георгій) Васильович

МЕДВЕ́ДЄВ Юрій (Георгій) Васильович (05. 09. 1903, містечко Ленчиця Каліс. губ., нині Лодз. воєводства, Польща — 06. 09. 1969, Душанбе) — біохімік. Доктор біологічних наук (1936), професор (1938). Навч. у Кам’янець-Поділ. (нині Хмельн. обл., 1921–23) і Харків. (1923–25) с.-г. інститутах. Відтоді працював у Лаб. біохімії та фізіології рослин АН СРСР (Ленінград, нині С.-Петербург): ст. бо-танік; 1932 — доцент Ленінгр. університету (першим у СРСР викладав курс із вивчення ферментів). 1933 — нач. біохім. цеху Череповец. експерим. гідроліз. заводу (Вологод. обл., РФ). 1936 переїхав до Мос­кви, де працював у Хім. секторі Всесоюз. інституту експерим. медицини. 1937 — завідувач кафедри анатомії і фізіології, 1938–41 — проф. Хар­ків. університету. 1941 — завідувач кафедри хімії зерна Одес. інституту інж. борошномел. промисловості елеватор. господарства; за сумісн. — зав. лаб. н.-д. зоол.-біол. інституту Одес. університету. 1942 — директор Миргород. і Полтав. с.-г. технікумів. В Одес. університеті: 1942–43 — викладач політех. ф-ту, 1944–45 — завідувач кафедри біохімії і мікробіології, дир. ботан. саду; 1945–49 — завідувач кафедри біохімії. Звільн. за підтримку дис. «Генетична суть гетерозису» Ю. Мірюти, фітогормонал. теорії М. Холодного та відкрите протистояння «лисенківщині» (будь-яку критику «наук.» теорій Т. Лисенка і його прихильників розглядали як виступ проти ген. лінії партії, тому всіх незгодних вважали «ворогами народу»; статті М. не друкували). 1951–52 — завідувач відділу Укр. НДІ виноградарства і виноробства (Одеса). 1952–55 — зав. лаб. агрохімії і ґрунтознавства Закарп. с.-г. випробувал. станції «Велика Бакта» (Берегів. р-н). 1955 — нач. відділу науки обл. упр. с. господарства Закарп. обл.; 1956–58 — професор кафедри фізіології рослин і дарвінізму Ужгород. університету. У Душанбе: від 1958 — завідувач кафедри ботаніки агроном. ф-ту, від 1965 — проф. Таджиц. с.-г. інституту; 1965–68 — завідувач кафедри фізіології і біохімії біол. факультету Таджиц. університету. Наукові дослідження: ферментативні окисно-відновні процеси в рослин. клітинах і дріжджах; ферменти; кінетика гідролізу крохмал. клейстеру солодовою амілазою; вплив фталевої кислоти на бродіння дріжджів; створення багатовидових агрофітоценозів; вирощування озимини та вівса на люцерн. полях для економії азот. добрив. Започаткував створення біотехнологій на основі мікроорганізмів. Автор ідей, що вдвічі знижували втрати вина під час купажування.

Завантажити статтю