Медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості Науково-дослідний інститут

Визначення і загальна характеристика

МЕ́ДИКО-ЕКОЛОГІ́ЧНИХ ПРОБЛЕ́М ДОНБА́СУ ТА ВУ́ГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛО́ВОСТІ

Науково-дослідний інститут  — науково-дослідна установа у галузі гігієни праці та професійної патології. Засн. 1925 у м. Сталіно (нині Донецьк) як фiлiя Укр. інституту робочої медицини. Від 1929 — самост. наук. мед. установа — Донец. крайовий інститут патологiї та гiгiєни працi, від 1936 — Iн-т гiгiєни працi та профзахворювань, від 1988 — Донец. наук. центр гігієни праці та профілактики травматизму у складі Донец. НДІ травматології та ортопедії. Від 1996 — сучасна назва. Від 2015 — у м. Костянтинівка (Донец. обл.). Підпорядк. МОЗ України. Нині у структурі Інституту: Наук. центр сан.-гіг. та фізіол.-ергоном. дослідж. (лаб.: сан.-хім. дослідж.; фіз. факторів; фізіол.-ергоном. дослідж.); Мед. центр (відділ. профес. патології та період. мед. оглядів, клін.-діагност. лаб., регіонал. відділ психофізіол. експертизи працівників, зайнятих на роботах з підвищ. безпекою); адм.-управлін. та адм.-госп. підрозділи. Наукові дослідження: наук. основи гiгiєни пра­цi у вугiл. пром-стi, зокрема вивчення питань фiзiологiї та гiгiє­­ни працi пiдлiткiв, впливу вугiл. пром-стi Донбасу на здоров’я насел. та довкілля. Фахівцями Інституту розроблено: сан. правила для підприємств вугіл. промисловості, підприємств чорної металургії, підприємств із видобування руд., неруд. та розсип. родовищ, соляних шахт, підприємств, розміщених у підзем. виробках, що не пов’язані з видобуванням копалин, із гігієни праці в буд. виробництві; гігієн. та ергон. вимоги до гірн. машин та механізмів для вугіл., залізоруд. і калій. шахт; гранично допустимі рівні мікроклімату, хім. речовин для повітря вугіл. шахт; методи визначення хім. речовин в повітрі та змивах зі шкіри; методи фізіол. раціоналізації праці гірників та металургів; перелік робіт зі шкідл. і небезпеч. умовами праці; профес. ризики гірників вугіл. шахт, а також критерії психофізіол. експертизи пра­­цездатності робітників у шкідливих та небезпеч. умовах праці; методи діагностики, лікування та профілактики працездатності при профес. та професійно обумовлених захворюваннях. Серед відомих фахівців — Р. Раввін, Д. Шліомович, А. Шаптала, Ф. Агарков, В. Любомудров, М. Шульга, П. Еньякова, Ф. Зінгер, А. Решетюк, М. Меняйло, В. Гребняк, І. Благовіщенська, В. Максимович, В. Суханов, О. Пу­­тіліна, Н. Харковенко. Нині працюють 40 співроб., з них 3 д-ри, 5 канд. н. Iн-т очолювали: I. Штурм (1925–32), Й. Арнольдi (1932–36), Ф. Чехлатий (1936–41), Л. Жислiн (1946–60), Б. Онопко (1960–74), А. Решетюк (1974–82), Г. Кобець (1988–98), В. Мухін (1998–2011), від 2011 — В. Валуцина.

Завантажити статтю