Медицини транспорту Український науково-дослідний інститут

Визначення і загальна характеристика

МЕДИЦИ́НИ ТРА́НСПОРТУ

Український науково-дослідний інститут Засн. 1974 в Одесі як лаб. судн. гігієни Моск. НДІ гігієни вод. тран-спорту. 1978 реорганізовано у філію цього НДІ. 1988 інститут у Москві ліквідовано, філію перейменовано у ВНДІ гігієни вод. транспорту. Від 1991 має сучасну назву і підпорядк. МОЗ України. Нині у його структурі: 5 відділів (гігієни навколиш. середовища; гігієни і токсикології; технологій профілактики пром. травматизму і профес. захворювань; клін.; наук.-організац.), 4 центри, 7 лаб. Інститут має філії у Вінниці, Києві, Миколаєві та Херсоні. Основні напрями наук. досліджень: гігієна праці, навколиш. середовища, водопостачання та водовідведення; пром. та екол. токсикологія; токсикологія горіння матеріалів; психофізіологія праці; психофізіол. профес. відбір; профес. здоров’я та профес. захворювання; патол. фізіологія; мед. аспекти безпеки дорож. руху; мед.-психол. реабілітація; мед., токсикол. та психофізіол. аспекти ліквідації наслідків аварій. ситуацій на транспорті; мед. біокліматологія; якість і безпека продукції нар. господарства. Вчені НДІ розробляють сан.-гіг. правила для всіх видів транспорту — вод., залізнич., авіац., автомобільного. 2005 до складу НДІ увійшов Укр. НДІ мор. медицини (засн. 1992) як Центр мор. медицини. Нині в Інституті працюють 51 н. с., 8 д-рів та 18 канд. н., 3 проф., 10 ст. н. с. Серед відомих учених — Л. Шафран, Б. Пахмурний, О. Нетудихатка, Е. Псядло, В. Лісобей, В. Розанов, Г. Варава, А. Гоженко, В. Дівоча. Видає журнали «Вісник морської медицини» (від 1997), «Актуальні проблеми транспортної медицини» (від 2005), «Вода: гігієна та екологія» (від 2012), від 2017 є співзасн. «Journal of Education, Health and Sport». Перший дир. — А. Войтенко (до 2004), нині — А. Гоженко (від 2004).

Завантажити статтю