МІЛЕ́ТИЧ Любомир (Милетич Любомир; 14. 01. 1863, м. Штип, нині Македонія — 01. 06. 1937, Софія) — болгарський славіст. Акад. (1898) і президент (1926–37) Болгар. АН, іноз. член-кореспондент С.-Петербур. АН (1901). Дійсний член НТШ (1924). У 1882 закін. Заґреб. та Карлів. (Прага) університети за спеціальністю «словʼяно­знавство». 1889 здобув докторат зі словʼян. філології в Заґреб. університеті. Спів­засн. Софій. університету, де і працював: 1892–1934 — професор кафедри словʼян. філології, водночас 1900–01 та 1921–22 — ректор, 1903–04 — декан істор.-філол. ф-ту. 1924–36 — ред. ж. «Македонски преглед», 1927–37 — керівник Македон. наук. ін­ституту. Почес. д-р словʼян. філології Харків. університету. Серед наук. дослідж. — історія болгар. мови, болгар. діалектологія, історія і побут словʼян. насел. Болгарії та сусід. р-нів. У Софії на будинку, де мешкав М., встановлено мемор. дошку.