Мілявський Леонід Ізраїльович

МІЛЯ́ВСЬКИЙ Леонід Ізраїльович (13. 10. 1951, Київ) — учасник правозахисного руху. Закін. Київ. пед. ін­ститут іноз. мов (1974). Від­тоді учителював; 1976–81 працював в Укр. НДІ наук.-тех. інформації (Київ). 1979 взяв участь у створен­ні самвидав. альманаху «ХЛАМ» («Художньо-літературний альманах молоді»). 1980 разом із Л. Лох-вицькою, І. Чернявською-Набокою і С. Набокою заснував незалеж. Київ. демократ. клуб, у рамках якого від­бувалися філос.-реліг. і літ. семінари, дис­кусії з політ. й ідеол. питань, чита­н­ня й обговоре­н­ня самвидаву та творів, заборонених у СРСР авторів. Спів­­автор текс­ту із закликом під­тримати бойкот Олімпійських ігор 1980 у СРСР через рад. окупацію Афгані­стану та «Маніфесту», одним із закликів якого була «дезінтеграція рад. імперії». 11 січня 1981 напередодні Дня укр. політвʼязня заарешт. під час роз­клеюва­н­ня листівок від­повід. тематики, 29 червня того ж року засудж. до 3-х р. увʼязне­н­ня. Покара­н­ня від­бував у виправно- труд. колоніях у Херсон., Микол. і Донец. обл. 1984 звільнений. 1987 став чл.-засн. Укр. культурол. клубу, 1989 — спів­ред. першої легал. незалеж. укр. г. «Голос від­родже­н­ня» та спів­засн. першої незалеж. інформ. агенції «Республіка» (УНІАР). Тоді ж роз­почав працювати політ. оглядачем укр. ред. радіо «Свобода». Також був гол. ред. політ. ток-шоу «Я так думаю» на телека­налах «1+1» та «5 канал» (2003–10).

Завантажити статтю