Мінаков Іван Іванович
МІНАКО́В Іван Іванович (14. 01. 1874, с. Рикані Воронез. губ., Росія — ?) — педагог, економіст, правознавець. Навч. у Воронез. учител. семінарії (1891–94), закін. Глухів. учител. інститут (нині Сум. обл., 1900), юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві (1910). Учителював (1894–97), від 1900 працював у Черніг. міському училищі. 1902 переїхав до Києва. Викладав у приват. чол. гімназії Г. Валькера (1902–06), водночас від 1903 — у Київ. жін. торг. школі ім. П. Терещенка: 1910–20 — зав.; від 1910 — у Київ. першому комерц. училищі. 1920 очолив його реорганізацію у 1-у Київ. соц.-екон. школу, згодом — голова президії школи до перетворення її 1921 у Перший соц.-екон. технікум. Також викладав політекономію в Київ. нар. університеті (1920–22). У 1921–24 — позаштат. н. с. Комісії для виучування історії зх.-руського і укр. права ВУАН. Досліджував історію фінансів і фінанс. права Гетьманщини. На засіданнях комісії 1922 виголосив наук. доповіді «Грошовий збір за приходно-витратною відомістю 1724 року», «Головні джерела прибутків і головні статті витрат за відомістю 1724 року», «Збори продуктами за відомістю 1724 року». 1923–30 — нач. фінанс. відділу Правління Пд.-Зх. залізниці. Водночас викладав у Київ. інституті нар. господарства (1924–28), технікумі залізнич. господарства та політех. інституті (від 1928). Подальша доля невідома.
Додаткові відомості
- Державний архів
- Держ. арх. Києва. Ф. Р-871, оп. 2, спр. 244, 1482.
Завантажити статтю
Людина 
