Мінералогічне товариство
МІНЕРАЛОГІ́ЧНЕ ТОВАРИ́СТВО Українське (УМТ) — науково-громадська організація громадян України, які ведуть теоретичну або практичну роботу в галузі мінералогії. Засн. 1954 як Київ. відділ. Всесоюз. мінералог. товариства представниками АН УРСР, Укр. геол. упр., Київ. університету, Київ. політех. інституту, Київ. автодорож. інституту, Київ. геол.-розв. технікуму. Від 1957 — Укр. відділення Всесоюз. мінералог. товариства, від 1970 — УМТ. Керівники Київ. і Укр. відділ. Всесоюз. мінералог. товариства: І. Седлецький (1954–56), чл.-кор. АН УРСР С. Родіонов (1956–61), академік АН УРСР О. Поваренних (1961–70); президенти УМТ: академік АН УРСР Є. Лазаренко (1970–79), О. Литвин (1979–80), чл.-кор. НАНУ Ю. Мельник (1980–91; у 1961–70 був також ученим секр.), В. Павлишин (1991–2001; у 1970–75 був також ученим секр.), В. Квасниця (від 2001). Серед ін. учених секр. — Є. Куковський (1954–56), С. Галій (1980–85), В. Радчук (1985–86), Д. Черниш (від 2006). На поч. 1955 УМТ нараховувало бл. 50 індивідуал. чл. і складалося практично з одного центр. (Київ.) відділ. У 1970-х рр. чл. були 26 наук. установ, навч. закладів і геол. організацій та 360 осіб, функціонували 18 відділ. — Волин., Луцьке, Дніпроп. (нині Дніпро), Криворіз., Новомоск. (обидва — Дніпроп. обл.), Донец., Артемів. (нині Бахмут), Білозер. (обидва — Донец. обл.), Закарп., Приазов. (Запоріз. обл.), Івано-Фр., Київ., Крим., Луган., Комунар. (нині Алчевськ Луган. обл.), Львів., Одес., Харків.; у 1990-х рр. — бл. 200 індивідуал. чл. і 10 відділ. (найактивніші та найчисельніші — Київ., Львів., Донец., Криворіз., Крим., Одес., Харків.); 2016 — 270 індивідуал. чл., колективні чл. — Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ та Укр. геол. компанія, 7 відділ. — Волин., Київ., Львів., Одес., Дніпроп., Криворіз., Харківське. Нині дійс. чл. УМТ є А. Вальтер, Д. Возняк, В. Євтехов, С. Кривдик, О. Матковський, І. Наумко, В. Павлишин, О. Пономаренко, В. Семененко, М. Таран, А. Таращан, О. Чепіжко, Є. Шнюков, М. Щербак. Почес. іноз. чл. УМТ обрано значну кількість відомих мінералогів з РФ, Болгарії, Німеччини та ін. країн. Найвищий орган УМТ — з’їзд. Усього відбулося 8 з’їздів: 1–3-й та 5–8-й — у Києві (1970, 1975, 1980, 1991, 2001, 2006, 2011), 4-й — у Кривому Розі (1985). На 5-му з’їзді прийнято його новий Статут. 1993 УМТ увійшло до складу Європ. мінералог. спілки, 1994 — до Міжнар. мінералог. асоціації. УМТ створ. детал. опис мінералів для більшості регіонів України, а також її багатьох геол. об’єктів. Видано праці «Мінералогія вивержених комплексів Західної Волині» (1960), «Мінералогія осадових утворень Прикарпаття» (1962), «Мінералогія Закарпаття» (1963), «Мінералогія Поділля» (1969), «Минералогия и генезис камерных пегматитов Волыни» (1973), «Мінерали Українських Карпат: В 5 т.» (1990; 1995; 2003; 2011; 2014), «Природные кристаллы Украины» (1990), підручник «Основи мінералогії України» (2009; усі — Львів), «Минералогия Донецкого бассейна» (1975), «Минералогия Криворожского бассейна» (1977), «Минералогия Приазовья» (1981), довідник «Минералы Украины» (1990), «Самородне золото України» (1996), «Екологічна мінералогія України» (2003), підручник «Генезис мінералів» (2003; 2007), «Типоморфизм и поисково-оценочное значение пирита (пирито-метрический метод в минералогии)» (2004), «Мікровключення та реконструкція умов ендогенного мінералоутворення» (2007), «Минералы и мир» (2008), підручник «Мінералогія» у 2-х ч. (2008; 2013), «Самородна мідь України. Геологічна позиція, мінералогія і кристалогенез» (2009; усі — Київ), «Мinerals of the Carpa-thians» (Prague, 2002), «Мінералогія уролітів: У 3 т.» (Лц., 2002; 2003; 2004), у написанні яких брали участь Д. Возняк, С. Довгий, Ф. Зузук, В. Квасниця, І. Квасниця, Є. Лазаренко, І. Латиш, О. Матковський, В. Павлишин, Є. Сливко, Є. Шнюков та ін. Нині УМТ бере активну участь у створенні «Мінералогічної енциклопедії України». Пріоритетним для неї також є створення наук. засад розвитку мінерал.-сировин. бази України та ліквідація її брудного довкілля, організація укр. мінералог. заповідників. УМТ щорічно скликає наук. сесії з актуал. питань заг. мінералогії і мінералогії України, організовує «Лазаренків. читання», дискусії і цикли лекцій, популяризує мінералог. знання (видає мінералог. календарі та марки із зображенням мінералів України, проводить виступи на укр. радіо і телебаченні, публікує наук.-популярні статті в газетах і журналах). Під егідою або за участі УМТ проводять міжнар., всеукр. і темат. конференції, семінари, увіковічують пам’ять багатьох визнач. мінералогів. 2002 Президією УМТ засн. премію ім. Є. Лазаренка для молодих учених і студентів. Від 2004 виходить ж. «Записки Українського мінералогічного товариства».
Рекомендована література
- Черниш Д. VII з’їзд Українського мінералогічного товариства // Геолог України. 2006. № 4;
- Її ж. VIII з’їзд Українського мінералогічного товариства // МЖ. 2011. № 4;
- Квасниця В., Черниш Д. Мінералогія України у ХХІ столітті: здобутки, проблеми, перспективи: VIII з’їзд Українського мінералогічного товариства (Київ, 4–5 жовтня 2011 р.) // Вісн. НАНУ. 2011. № 11.
Завантажити статтю
