Мінералогічний і палеонтологічний музеї

Визначення і загальна характеристика

МІНЕРАЛОГІ́ЧНИЙ І ПАЛЕОНТОЛОГІ́ЧНИЙ МУЗЕ́Ї ДОНЕ́ЦЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО ТЕХНІ́ЧНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ Їхня історія розпочинається 1924 зі створення Б. Чернишовим (пізніше — віце-президент АН УРСР) та ін. викладачами Геол.-мінерал. музею при Гірн. технікумі (від 1926 — інститут) у м. Сталіно (нині Донец. тех. університет). Перші зразки мінералів, руд і гірських порід, а також різноманіт. геол. матеріалів почали надходити з шахт, копалень і кар’єрів Донбасу. На відкритий лист щодо сприяння у формуванні Геол.-мінерал. музею, окрім керівників видобув. підприємств, відгукнулася значна кількість інж. і тех. працівників. Водночас до збирання колекцій під час практик залучали студентів. 1931 музейні експонати перемістили в новий навч. корпус гірн.-геол. ф-ту. У міжвоєн. період сформовано комплекти колекцій корис. копалин Донбасу, Криворіз. залізоруд. і Нікопол. марганц. басейнів, родовищ Уралу, Сибіру й ін. гірн.-пром. р-нів СРСР. Для палеонтол. відділу було привезено бл. 1 тис. зразків з Німеччини. Експозицію розмістили в понад 30-ти вертикал. вітринах. Серед тогочас. унікал. експонатів — скам’янілі стовбури дерев верх. карбону, брили вугілля, залізняку, кам’яної солі, вага яких досягала бл. 2 т. Як музейні структурні підрозділи були створені лаб. паял. трубки і гоніометрії, петрографії (з поляризац. мікроскопами), геол. кабінет, відкрито наук. аудиторію на 120 місць з проекц. установкою, екраном, великим демонстрац. столом. 1937 чл. Міжнар. геол. конгресу під час екскурсії Донбасом відвідали гірн.-геол. факультет та високо оцінили лабораторне оснащення й музейні експонати. Під час 2-ї світової вій­ни приміщення факультету зруйновано, а музейні колекції фактично втрачено. Відновлення геол.-мінерал. музей. справи в Сталіно здійснено 1947–49 під керівництвом завідувач кафедри геології О. Ней­ман-Пермякової. У цей час проведено укомплектування багатьма зразками гірських порід і мінералів, худож. картинами, що відображають гол. етапи розвит­ку біосфери, різноманіт. навч. колекціями. У 2-й пол. 20 ст. сформовано сучасні Мінералог. і Палеонтол. музеї. Для Мінералог. музею придбано колекц. зразки на Уралі, в Кузбасі та в ін. місцях. Продовжено традицію щодо накопичення музей. фондів завдяки студентам, які перебували під час вироб. практик у різних геол. партіях і експедиціях, геологам-ентузіастам, які працювали в Україні, РФ та ін. рад. республіках і країнах соціаліст. табору. 1951 після приходу на каф. геології Н. Василюк розпочався стрімкий розвиток стратиграфо-палеон­тол. музей. напряму. За бл. 40 р. вона разом зі студентами та ін. фахівцями-палеонтологами зібрала унікал. колекцію коралів кам’яновугіл. віку. Під керівництвом проф. Л. Нестеренка, який 1957–87 очолював каф. геології, Палеонтол. музей став осн. установою, що презентувала стратиграфо-палеонтол. дослідження Донбасу. Тоді ж одним із гол. напрямів у розвитку музею стало наповнення колекції перм. фауни. На поч. 2010-х рр. у фондах Мінералог. музею було понад 10 тис. зразків мінералів, гірських порід, руд з України (значну частину складають експонати з Донбасу), РФ, Німеччини, Чехії, Польщі, Болгарії, Китаю, Канади, США, Перу, Австралії, Ґвінеї та ін. країн. Низка з них є рідкісними в мінералог. й істор.-культур. сенсах. У структурі — 10 розділів, присвячених різним аспектам геол. науки. Системат. колекцію мінералів виставлено в окремих вітринах, їх згруповано відповідно до типів хім. з’єднань (саморідні елементи, галоїдні з’єднання, оксиди та гідроксиди, сульфіди та сульфасолі, сульфати, фосфати, силікати та карбонати). Фактич. матеріал музею також включає описи геол. об’єктів, замальовки, фотографії, моделі. На поч. 2010-х рр. у Палеонтол. музеї зберігалося бл. 7 тис. зразків, зібраних на Донбасі, Уралі, у Львів.-Волин. вугіл. бас. тощо. Представлено флору та фауну від докембрію до четвертин. періоду. Ґрунтовно розкрита фауна палеозою (кембрій., ордовиц., силурій., девон., кам’яновугіл., перм. систем). Експонується флора та фауна мезозою, зокрема белемніми, амоніти, скам’янілі дерева, мор. їжаки. Серед унікал. зразків кайнозою — зуби мамонта, хребці волохатого носорога, четвертинні хребетні. Є багата колекція фауни четвертин. і сучас. морів. Зберігається кілька археол. артефактів періоду неоліту, трипіл. і салтів. культур та пізньої бронзи. Від 2014 Мінералог. і Палеонтол. музеї продовжують функціонувати у Донецьку, що перебуває під контролем сепаратистів т. зв. Донец. нар. республіки.

Завантажити статтю