Мінералогічний музей ім. академіка Є. Лазаренка

МІНЕРАЛОГІ́ЧНИЙ МУЗЕ́Й ім. академіка Є. Лазаренка Засн. 1852 проф. Львів університету Г. Лобажевським. Основою стали збережені колекції кабінету природн. історії, що були у відан­ні університет. б-ки в корпусі на вул. Театральна, який 1848 згорів. Є також відомості про існування мінералог. зібрань ще в часи єзуїт. колегії, на базі якої засновано Львів. університет (1661). До серед. 20 ст. музей був у підпорядкуванні каф. мінералогії, його очолювали зав. цієї кафедри. 1953 за наказом Міністерства культури СРСР виділено у самост. підрозділ. Відтоді каф. мінералогії Львів. університету та її зав. є наук.-пед. кураторами музею. Музей очолювали: М. Коробцова, Н. Лиса, С. Мартинова, О. Ушакова, М. Соболєв, Л. Григорчук, Л. Волкова, Б. Мамчур, від 2007 — І. Мамчур. Під керівництвом першого завідувач кафедри мінералогії (1864–68) проф. Ф. Циркеля була придбана колекція мінералів з 2,8 тис. зразків. 1868 музей поповнено новою колекцією, подарованою проф. С. Дуніним-Борковським. 1905 відокремлено палеонтол. зразки, що стали основою Геол. (нині Палеонтол.) музею. 1945 розпочався новий етап розвитку музею, який пов’язаний з ім’ям Є. Лазаренка. Тоді він займав 2 кімнати заг. пл. 75 м², у яких на 26-ти вітринах експонували 3587 зразків мінералів. Для поповнення колекц. матеріалу наприкінці 1940-х і на поч. 1950-х рр. Є. Лазаренко організував низку експедиц. та екскурс. виїздів у різні регіони колиш. СРСР (Урал, Забайкалля, Волинь, Карпати, Поділля та ін.) за участі викл., асп. і студентів. Пізніше музей доукомплектовували зразками мінералів, що їх збирали студенти у місцях проходження виробн. практик, випускники геол. факультету на місцях їхньої праці, співроб. й асп. на об’єктах, де вони провадили н.-д. роботи. Відбулися обміни колекціями мінералів з Праз. нац. музеєм, Мінералог. музеєм Торонто (Канада) та ін. 1971 передано 1264 зразки мінералів з каф. кристалографії Львів. університету, 1979 подаровано 57 зразків мінералів Інститутом геол. наук АН Казах. РСР. Нині у фондах — понад 14 тис. зразків мінералів з геол. утворень України, держав колиш. СРСР, Зх. Європи, Америки, Африки та ін. Вони розміщені у 83-х вітринах на пл. 330 м². Експозиц. фонд розділено на стаціонар. (відділи: заг. мінералогія; генет. мінералогія; системат. мінералогія; регіон. мінералогія) і тимчасовий. Стаціонарна експозиція багата колекціями псевдоморфозів, особливо скам’яні-лих дерев, серед яких — зріз із Каліфорнії (60 см в поперечнику), уламки із Саксонії, Угорщини й околиць Львова, а також розмаїттям форм виділення і властивостей мінералів групи кварцу (гірський кришталь, аметист, моріон, агати тощо), польових шпатів (альбіт, анортит, лабрадор, санідин, ортоклаз, амазоніт), кальциту та гіпсу. У музеї експонують деякі нові мінерали, відкриті наприкінці 20 ст.: ферсманіт, гагариніт, лазаренкоїт, сребродольськіт та ін., а також мінерали або їхні різновиди, вперше виявлені на території України: унгварит (суміш опалу з нонтронітом), волнін (морфол. різновид бариту), сингеніт (калушит), донбасит, карпатит, Мn-феростильпномелан та ін. Окраса музею — кристал-велетень апатиту (масою понад 160 кг) зі скарнів Забайкалля, великі кристали моріонового різновиду кварцу (понад 50 кг) і польового шпату (розміром 25 × 16 × 15 см) з камер. пегматитів Волині, піриту з добре вираженою штрихуватістю (масою понад 7 кг) з Березів. золоторуд. родовища на Уралі, друз. агрегати димчастого кварцу з пегматитів Уралу і самород. сірки з родовища Шор-Су в Серед. Азії. Тимчас. експозиції систематичні й тематичні або присвяч. знаменним подіям, найчастіше відображають нові надходження цікавих і рідкіс. мінералів. Довготривалою темат. виставкою є вітрина «Метеорити» (відкрита 1999), у якій зібрано зразки метеоритів із різних регіонів світу, що їх вивчала відомий фахівець з косміч. мінералогії, доц. кафедри мінералогії А. Ясинська. Остан. роками дещо змінилася експозиція музею — окремо виділено та розширено розділ, присвяч. онтогенії мінералів. У коридор. частині музею розміщено експозицію за процесами мінералоутворення: магматич., пегматитовим, низько-, середньо- і високотемператур. гідротермальним, скарновим, осадовим і метаморфічним. У окремих вітринах виставлено мінерали евапоритів і грейзенів, друзи кварцу, флюорит, мармури України, мінерали з родовищ Тетюхе (Примор. край), Слюдянка (Прибайкалля), Кольс. п-ова. Серед остан. поповнень музей. колекції — зразки мінералів з родовищ Далекого Сходу, які презентував випускник геол. ф-ту, а нині академік РАН О. Ханчук; зразки дуже рідкіс. мінералів (опурит, волконськоїт, хризокола) з Ізраїл. університету; рідкісні зразки косміч. походження — хондрити й тектити, які подарував І. Бакуменко, унікал. кристали піриту з родовищ Іспанії, які подарував Л. Скакун. Музей слугує не тільки базою для навч. процесу і ведення наук. дослідж., його широко використовують для популяризації геол. і мінералог. знань серед різних верств населення. 1983 музей відзначено почес. грамотою на Всесоюз. конкурсі-огляді вузів. музеїв у Москві. 1992 йому присвоєно ім’я Є. Лазаренка. 1996 музей брав участь в організації і проведенні виставки «Мінерали України» на 15-й Міжнар. виставці-ярмарку мінералів у м. Мішкольці (Угорщина).

Рекомендована література

1. Лазаренко Е. К., Коробцова М. С., Мартынова С. С. Сто лет Минералогического музея Львовского государственного университета имени Ивана Франко // Минералог. сб. 1953. № 7;
   Google Scholar Internet
2. Минералогический музей Львовского государственного университета им. Ивана Франко: Путеводитель. Л., 1956;
   Google Scholar Internet
3. Матковський О., Волкова Л. Минуле, сучасне і майбутнє мінералогічного музею імені академіка Євгена Лазаренка Львівського національного університету (до 150-річчя з часу заснування) // Мінералог. зб. 2002. № 52, вип. 1;
   Google Scholar Internet
4. Кафедра мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка (1864–2004). Л., 2004.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю