Мінеральні солі

МІНЕРА́ЛЬНІ СО́ЛІ  — осадові мінерали, що кристалізуються під час випаровування та охолодження природних водних розчинів, що є сильними електролітами. Процес утворення М. с. відбувається внаслідок перенасичення розчинів. До групи мінералів, що об’єднують під заг. назвою солі, належать мінерали, що утворюються з істин. соляних розчинів і порівняно легко розчиняються у воді. Вони мають солоний або гірко-солоний смак. Найбільш поширеними мінералами цієї групи є солі натрію, калію і магнію: галіт, сильвін, карналіт, тенардит, мірабіліт, каїніт, ланґбейніт. Див. також Калійні та магнієві солі. За генет. класифікацією розрізняють такі відклади М. с.: мор. (незмінені та змінені) й континентал. (хлориди, сульфати, карбонати, борати, нітрати) соляні родовища, розсоли. Цей поділ умовний, оскільки одні й ті ж мінерали часто формуються і в мор., і в континентал. умовах. Осн. групи М. с. представлені: галогенідами (галіт, сильвін, бішофіт, карналіт, тахігідрит, ринеїт), сульфатами (тенардит, мірабіліт, афтиталіт, кізерит, гексагідрит (сакіїт), епсиміт, вантгофіт, бльодит (астраханіт), ланґбейніт, леоніт, пікромерит, глауберит, сингеніт, полігаліт), змішаними солями (каїніт, дансит), нітратами та сумішами (натрієва селітра, калійна селітра, лаутарит), карбонатами (трона, термонатрит, нагколіт, натрон, ганксит, беркеїт, сульфогаліт, шайрерит, тихіт), боратами (сасолін, бура, тинкалконіт, керніт, улексит, пандерміт, колеманіт, ініоніт, гідроборацит, борацит, сайбеліїт). Виділяють групи М. с. за локалізацією. Мінерали мор. соляних родовищ представлені понад 30-ма розчин. мінералами та ще більшою кількістю нерозчинних. Серед розчин. М. с. розповсюджені лише галіт, сильвін, карналіт, каїніт, ланґбейніт, кізерит, полігаліт та сингеніт. Іноді в мор. відкладах трапляється глауберит, тенардит та епсоміт. Найбільші поклади мор. калій. солей є в Канаді та РФ (Урал). Соляні відклади встановлені в нижньокембрій. і навіть у докембрій. утвореннях, але розчинні солі в родовищах такого давнього віку не відомі. Найсприятливіші умови для накопичення розчин. солей мали місце в перм. період. Утворення великих родовищ солей мор. походження приурочені до теплих арид. зон. Континентал. розчини відрізняються великою різноманітністю. Їхній склад визначається насамперед процесами вивітрювання поверхн. порід і меншою мірою вулканіч. діяльністю. За хім. складом багато з цих розчинів близькі до мор. води, і з них під час випаровування або охолодження виділяються ті ж солі. Розчинні солі немор. походження відомі в багатьох внутр.-континентал. басейнах. Їх заг. запаси порівняно з мор. родовищами малі та відрізняються значними варіаціями хім. складу. Найбільші родовища континентал. солей: Ґрін-Рівер, бас. Сірлс-Лейк (США, шт. Каліфорнія), Лагуна-дель-Рей (Мексика). Сульфати охоплюють велику кількість М. с.: тенардит, мірабіліт, глауберит, астраханіт, епсоміт та ін. Нітрати трапляються рідко. Відоме тільки одне їх пром. родовище (пов’язане з накопиченням каліче в пустелі Атакама, Чилі) і декілька невеликих покладів. Карбонатні мінерали практично повністю представл. карбонатами натрію: трона, термонатрит, нагколіт, натрон, ганксит, беркеїт (бьоркеїт), сульфогаліт, шайрерит, тихіт та ін. Багато зі світ. покладів цих мінералів первісно були безстіч. озерами з великим вмістом карбонатів (напр., поклади в пустелі Сахара в Єгипті, у Пд.-Зх. Африці, у Пд. та Пн. Америках). У деяких родовищах М. с. простежується зв’язок їх утворення з вулканізмом (напр., оз. Натрон, Танзанія, де натрієво-карбонатні утворення виникли в результаті вилуговування карбонатит. лав), а в ін. — із механізмом бактеріал. відновлення (родовища в Єгипті). Борати майже виключно пов’я­зані з гарячими джерелами вулканіч. областей. Найбільш розповсюджені борати кальцію, відомо також декілька великих родовищ боратів натрію. Рідкісніші борати магнію, ще рідше трапляються борати стронцію. М. с. поширені й в Україні. Великі запаси калій. солей зосереджені в Івано-Фр. (Калусько-Голинське родовище калійних солей, а також Тростянецьке та Туро-Волинське) і Львів. (Стебницьке родовище калійних солей, а також Бориславське) обл. Калус., Стебниц. і Сивас. (Херсон. обл., АР Крим) родовища багаті на магнієві солі. Калійні солі пов’яза­ні з неоген. галоген. формацією Передкарпат. передового прогину. Крім того, Україна має великі й унікал. за якістю поклади сировини (кам’яна сіль, озерна осад. сіль і в невеликих об’ємах натурал. розсоли) для кухон. солі. Осн. запаси містяться на тер. Донбасу, Придніпров. низовини, Прикарпаття та Закарпаття, а також у Криму.

Завантажити статтю