Ківшовата

Визначення і загальна характеристика

КІВШОВА́ТА  — село Таращанського району Київської області. Ківшоват. сільс. раді підпорядк. с. Маковецьке. Знаходиться на р. Кислівка (притока Росі, бас. Дніпра), за 13 км від райцентру та за 37 км від залізнич. ст. Ольшаниця. Площа 6,97 км². Насел. 2400 осіб (2001), переважно українці. Побл. К. — скіф. кургани Безіменний і Подолячка (5–4 ст. до н. е.). У них виявлено заліз. панцир, наконечники списів, вудила, 38 бронз. стріл і 38 бронз. прикрас у вигляді голівок тварин і птахів. У селі знайдено рим. монети (2 ст.), побл. нього збереглися залишки давньорус. городища. За твердженням низки дослідників, К. була засн. до часів монголо-татар. навали (13 ст.). У джерелах 18 — поч. 20 ст. згадується як Кошевата (слово «кіш» — татарське, означає «стан»). Існує також припущення, що село заснували запороз. козаки. У серед. 16 ст. збудовано замок. Наприкінці 16 — у 1-й пол. 17 ст. поселенням володіли Островські, Чернишевичі та ін. 1651 польс. король видав грамоту на володіння селом С. Млодецькому, 1653 — І. Ярошинському. Однак у зв’язку з Визв. війною під проводом Б. Хмельницького вони лишилися номінал. власниками. 1654 рос. цар подарував К. ген. писареві Запороз. війська І. Виговському. Але Правобережна Україна залишалася під владою Польщі, і король Ян Казимир 1660 передав К. у володіння Млодецьким. Під час повстання під керівництвом С. Палія зруйновано замок і вбито Млодецького. На поч. 18 ст. К. була сотен. містечком і перебувала під владою козац. старшини. Ківшуват. козаки в складі Фастів. полку брали участь у Полтав. битві 1709. Після 2-го поділу Польщі 1793 К. відійшла до Рос. імперії. Спочатку — містечко П’ятигір., а від 1800 — Таращан. пов. Київ. губ. У 1-й пол. 1860-х рр. мешкало 2307 осіб православ. віросповідання, 30 — католиків, 322 — євреї; працювали винокур. і пивовар. заводи. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. чинили опір проведенню насильниц. колективізації, потерпали від голодомору 1932–33. У селі від голоду вмерло 189 осіб. Ківшоватці зазнали й сталін. репресій. Від 23 липня 1941 до 7 січня 1944 та від 14 до 23 січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У брат. могилі в центрі К. похов. 94 рад. воїни, які загинули в боях за визволення села. Нацисти за період окупації вбили 57 жит., 797 вивезли на примус. роботи до Німеччини. На фронтах 2-ї світової війни воювало 640 ківшоватців, з них 291 загинув. 1985–2009 у селі діяла племінна конеферма, яка спеціалізувалася на вирощуванні укр. верх. породи. Остан. часом на ній утримували бл. 28 кобиломаток, 4 жеребці-плідники та 20 голів молодняку до 3-х р. Від 2010 працює племінна козеферма. У К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія. Функціонують нар. хор «Берегиня», духовий оркестр, гурт «Козацькі розваги». Пам’ятка архітектури — церква Різдва Богородиці (1886; у 1936 напівзруйнована, використовували як колгоспну комору; нині діє реліг. громада УПЦ МП). Встановлено пам’ятник Невідомому солдату, пам’ятний знак жертвам голодомору.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю