Міра вартості

МІ́РА ВА́РТОСТІ  — одна із функцій грошей, що історично сформувалася першою після їхньої появи. Завдяки виконанню функції М. в., гроші як заг. еквівалент, вартість якого заг.-визнана, дозволяють виразити та кількісно виміряти вартість окремих товарів, надаючи їй форму ціни. Вартість товару вимірюють шляхом її кількіс. визначення в одиницях товару-еквівалента. Гроші стають еталоном для всіх товарів і виступають посередниками в процесі визначення їхньої вартості. Якщо золото та срібло виконувало функцію грошей, то М. в. виявлялася у встановленні ціни у вигляді певної вагової кількості цих металів за одиницю товару. У процесі карбування монет виник масштаб цін, що співпадав з ваговим. Напр., у Великій Британії фунт стерлінгів дорівнював фунту срібла, а монету карбували вагою 1/240 фунта срібла. Масштаб цін як вагова кількість благород. металу, що міститься в одній грош. одиниці, став складовою функції М. в., признач. для визначення вартості товарів. Однак з часом масштаб цін, виражених у нац. валютах, з різних причин почав відхилятися від масштабу цін, вираженого в дорогоцін. металах. Це зумовило необхідність проведення котирувань одних нац. валют до ін., тобто використання валютних курсів. Після демонетизації золота взагалі відпала необхідність фіксувати певну вагову кількість золота в нац. грош. одиниці, що призвело до суттєвої зміни механізму функціонування М. в. Нині гроші безпосередньо вимірюють вартість товару, а функція М. в. полягає виключно в тех. обчисленні його ціни. Цей парадокс пояснюють тим, що сучасні гроші також є носіями мінової вартості, а тому прирівнювання їх до звич. товарів дозволяє забезпечити вимірювання вартості. У процесі купівлі-продажу відбувається визначення мінової вартості товару — певної суми грошей, за яку продавець готовий продати, а покупець готовий купити товар. У цьому й полягає сутність сучас. механізму виконання грошима функції М. в. Особливість використання М. в. при визначенні масштабу цін полягає у тому, що рівень цін на товари, вже представлені на ринку, є основою для формування цін на нові товари, що лише з’являються (чи можуть з’явити­ся), а не навпаки, як це було в умовах використання золотого чи сріб. монометалізму. Сучасні гроші ідеально виконують функцію М. в.: для визначення ціни продажу чи купівлі товару вони в будь-якій формі не потрібні. Продаж товару може відбуватися в борг, з відстроченням платежу тощо. На практиці гроші як М. в. широко використовують як рахунк. одиниці не лише для визначення вартості та ціни товарів, а й для обліку, планування, розрахунку грош. потоків, розподілу сусп. продукту, оцінки нематеріал. об’єктів, соц. явищ тощо.

Рекомендована література

1. Науменкова С. В. Проблемы сбалансированности денежного рынка Украины. К., 1997;
   Google Scholar Internet
2. Мишкін Ф. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. К., 1999;
   Google Scholar Internet
3. Фридман М. Капитализм и свобода / Пер. с англ. Москва, 2006;
   Google Scholar Internet
4. Стельмах В. С., Міщенко В. І., Міщенко С. В. та ін. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін. К., 2009;
   Google Scholar Internet
5. Гроші та кредит: Підруч. 6-е вид. К., 2011;
   Google Scholar Internet
6. Мищенко С. В. Современные проблемы теории денег и денежного обращения. К., 2011;
   Google Scholar Internet
7. Її ж. Проблемы устойчивости денежного обращения. Минск, 2014;
   Google Scholar Internet
8. Лопух К. В. Сучасний монетаризм. К., 2015.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю