Міравчик Георгій Іванович
МІРА́ВЧИК Георгій Іванович (23. 09. 1901, с. Худльово, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл. — 08. 12. 1973, Ужгород) — видавець, громадський діяч. Дід Є. Міравчик-Ракович. В Ужгороді працював 1915–21 учнем, пом. друкаря у друкарні Ю. Фелдеші; 1924 став співвласником друкарні «Крживанек і Міравчик»; 1926 купив власну друкарню на вул. Ф. Ракоці, № 7 (нині А. Волошина, № 15), де облаштував цех із кирилич. шрифтом і палітурну майстерню; 1939 викупив колишню чес. друкарню «Новина», якій належало друкар. обладнання збанкрутілого видавництва «Уніо». Відтоді видав. продукцію випускали під назвою «Уніо — Г. Міравчик», символом якої стала сова, що сидить на відкритій книзі. М. був одним із перших організаторів обл. газет. друкарні, що ввела цинкографію; самостійно зібрав ротац. машину. Зробив вагомий внесок у розвиток освіти і культури краю. Підтримував футбол. команду Підкарп. Русі «СК Русь», друкував і розповсюджував церк. літературу. З його ініціативи для ознайомлення з творами кращих письменників краю започатковано серію «Угро-русская дешевая библиотека — для угро-русской молодежи». Публікував період. вид. «Народна школа», «Дружествѣнный вѣстникъ», букварі для нар. шкіл, місійні календарі, видав працю «Угро-русскій театръ» (1941) Є. Недзельського. Восени 1944 підприємство перепрофільовано, націоналізовано і перейменовано у Другу держдрукарню Ужгорода. Працював там до 1948, навчаючи молодь роботі на машинах.