Міравчик Георгій Іванович

МІРА́ВЧИК Георгій Іванович (23. 09. 1901, с. Худльово, нині Ужгород. р-ну Закарп. обл. — 08. 12. 1973, Ужгород) — видавець, громадський діяч. Дід Є. Міравчик-Ракович. В Ужгороді працював 1915–21 учнем, пом. друкаря у друкарні Ю. Фелдеші; 1924 став спів­власником друкарні «Крживанек і Міравчик»; 1926 купив власну друкарню на вул. Ф. Ракоці, № 7 (нині А. Волошина, № 15), де облаштував цех із кирилич. шрифтом і палітурну майстерню; 1939 викупив колишню чес. друкарню «Новина», якій належало друкар. обладна­н­ня збанкрутілого видавництва «Уніо». Від­тоді видав. продукцію випускали під на­звою «Уніо — Г. Міравчик», символом якої стала сова, що сидить на від­критій книзі. М. був одним із перших організаторів обл. газет. друкарні, що ввела цинко­графію; само­стійно зібрав ротац. машину. Зробив вагомий внесок у роз­виток освіти і культури краю. Під­тримував футбол. команду Під­карп. Русі «СК Русь», друкував і роз­по­всюджував церк. літературу. З його ініціативи для озна­йомле­н­ня з творами кращих письмен­ників краю започатковано серію «Угро-рус­ская дешевая библио­тека — для угро-рус­ской молодежи». Публікував період. вид. «Народна школа», «Дружествѣн­ный вѣстникъ», букварі для нар. шкіл, місійні календарі, видав пра­цю «Угро-рус­скій театръ» (1941) Є. Не­дзельського. Восени 1944 під­приємство пере­профільовано, на­­ціо­налізовано і пере­йменовано у Другу держ­друкарню Ужгорода. Працював там до 1948, на­вчаючи молодь роботі на машинах.

Завантажити статтю