Мірельзон Лев Арійович
МІРЕЛЬЗО́Н Лев Арійович (28. 06(10. 07). 1890, м. Кременчук, нині Полтав. обл. — 1972, Одеса) — лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1936), професор (1934). Учасник 1-ї світової війни. Закін. природн. відділ. Новорос. університету в Одесі (1912) та мед. факультет Університету св. Володимира у Києві (1916). Працював лікарем. Від 1923 — в Одес. мед. інституті: 1932–35 — декан педіатр. ф-ту, 1935–41 — заступник директора з наук.-лікув. роботи, водночас 1934–41 та 1946–68 — зав., 1944–46 — проф., 1968–71 — проф.-консультант каф. психіатрії; 1941–44 — проф. однойм. каф. Ташкент. мед. інституту. Наукові дослідження: судинна патологія, псих. порушення при закритій травмі черепа і шизофренії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К вопросу о самоубийстве у голодающих // Соврем. медицина. 1924. № 4–6; Строение реактивных психозов // Соврем. психоневрология. 1926. № 4; О временном снижении интеллектуальных функций у невротиков // Там само. 1937. № 4; О своеобразии нарушений аффективности при закрытых травмах черепа // ЖНП. 1943. № 5; О патогенезе и структуре бреда при закрытых травмах черепа // Там само. 1946. № 4; Материалы к истории Одесской психоневрологической больницы // Вопр. клин. психиатрии. О., 1959. Вып. 14.
Рекомендована література
- Лев Ариевич Мирельзон (К 70-летию со дня рожд.) // ЖНП. 1961. Вып. 1;
- Золотарев А. Е., Ильин И. И., Луки Л. Г. Биографический словарь профессоров Одесского медицинского института им. Н. И. Пирогова (1900–1990 гг.). О., 1992.
Завантажити статтю
Людина 
