Мірошниченко Анатолій Михайлович
МІРОШНИЧЕ́НКО Анатолій Михайлович (18. 02. 1939, м. Макіївка Сталін., нині Донец. обл. — 16. 02. 2020, Харків) — поет, есеїст, перекладач. Член НСПУ (2004). Міжнар. літ. премія «Слобожанщина» (2006). Закін. Донец. політех. інститут (1962). Працював на підприємствах у Краматорську, Донецьку, Харкові (1962–2007). Від 2007 перебував на творчій роботі. Мешкав у Харкові. Писав російською мовою. Дебютував віршем 1964 у г. «Краматорская правда». М. тяжів до обʼєм., образ. і обʼєктив. відображення дійсності, до ясності, лаконічності і глибини. Темат. діапазон його творів досить широкий — від трагіч. подій Давньої Русі до драм. колізій сьогодення у всіх його проявах. Писав також для дітей. Добірки поезій опубл. у ж. «Донбас», «Радуга», «Прапор», «Непризнанные гении», «В кругу времен», «Сельская молодежь», у колектив. збірках, зокрема «Антологии современной русской поэзии Украины» (1998), «Хрестоматії з літератури рідного краю» (2001; обидві — Харків). Деякі вірші М. перекладені українською мовою й покладені на музику. М. переклав російською мовою чимало віршів укр. поетів.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Ощущение мира. Х., 1978; На этом единственном свете. Х., 1986; А потому что сердцу больно. Москва, 1993; Золотое сечение. Х., 1994; POST SCRIP-TUM. Москва; Х., 1996; Эпоха Водолея. Москва; Х., 1996; Неугасимая Лампада. Х., 2001; Черный шелк твоих волос. Москва, 2002; Метафорические небеса. Х., 2003; До востребования. Х., 2006; Территория М. Х., 2006; Трава забвения Х., 2009; Покоя сердце просит. Х., 2012; Не одного пустого слова… Х., 2014.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
