«КІ́ЕВСКАЯ МЫСЛЬ» — громадсько-політична та літературна газета. Виходила щоден­но 1906–18. Видавці — Л. Рахат (ред., 1906–07), Р. Лубковський (від № 46 за 1907 і до 1918). Фінанс. допомогу надавав меценат Лев Бродський (див. Бродські). Наклад 1909 становив 25 тис., 1913 — 47 тис. прим. (під час веде­н­ня Бейліса справи — понад 100 тис. прим.). Уміщувала стат­ті ліберал. спрямува­н­ня. Попри її політ. керівництво меншовиками, до Лютн. революції 1917 мала найбільший тираж серед вид. Пд.-Зх. краю. Навколо вид. групувалися опозиц. до самодержавства кола із політ. забарвле­н­ням (від меншовиків до кадетів). Висвітлювала євр., польс. та укр. нац. життя в Україні (зокрема у Києві), послідовно вела боротьбу за євр. рівноправʼя, висловлювалася за необхідність задоволе­н­ня най­елементарніших вимог укр. нац. руху (щоправда — лише у культур. сфері). В офіц. та право-консерват. колах мала репутацію «євр.» газети, київ. «під­голоску» кадет. «Речи» (Петро­град). Під час 1-ї світової війни ви­ступала за її продовже­н­ня до пере­моги; негативно по­ставилася до Жовтн. пере­вороту в Петро­граді 1917, критично від­гукувалася про укр. партії і нац. рух. Друкувала матеріали кадетів, а також письмен­ників-демократів. Серед працівників ред. та дописувачів — М. Балабанов, К. та М. Василенки, Л. Войтоловський, Д. Заславський, В. Короленко, А. Луначарський, О.-В. Яблоновський.