Мірошниченко Микола Іванович
МІРОШНИЧЕ́НКО Микола Іванович (25. 05. 1934, станиця Криловська Краснодар. краю, РФ) — прозаїк, драматург. Член СП СРСР (1977). Заслужений діяч мистецтв Абхаз. АРСР (1981). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1982) — разом з В. Терентьєвим (реж.-постановником), О. Кривошеїним (художником), А. Гончарем (виконавцем ролі Автора й 1-го секр. обкому партії) за виставу «Відродження» за однойм. книгою Л. Брежнєва в Одес. рос. драм. театрі. Закін. Всесоюз. заоч. юрид. інститут (1964). У 1962–65 — на комсомол. роботі; 1966–68 — відп. секр., 1968–72 — заступник гол. ред. ж. «Молодая гвардия»; 1972–85 — заступник гол. ред. ж. «Театр»; 1985–2006 — гол. ред. ж. «Современная драматургия». Автор повістей з життя України «Таращанские зори» (1963), «Когда отзвенел малиновый звон» (1966); роману «Человек, сын человеческий» (1971); п’єс «Берегите белую птицу» (1973), «Жизнелюб» (1974), «Третье поколение», «Непоклонов» (обидві — 1977), «Мгновение над пропастью», «Андрей Колобов» (обидві — 1978), «Искушение» (1980; окреме вид. — Москва, 1982), «Возрождение» (1982), «Воссоздание Храма» (2001) та ін. Перекладав драм. твори з абхаз. мови.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Исповедь усопшего монаха: Сб. 1970; Пьесы: [Сб.]. 1982; Испытай себя любовью: [Пьесы]. 1985 (усі — Москва).