Місіонерок-бенедиктинок
Визначення і загальна характеристика
МІСІОНЕ́РОК- БЕНЕДИКТИ́НОК Згромадження — католицьке жіноче чернече згромадження. Його девізом є вислів св. Бенедикта «Молись і працюй». Харизмат — освітня діяльність та опіка над покинутими дітьми, зокрема розумово відсталими. Згромадження засн. 1917 Я. Кулешею за згодою єпископа І.-М. Дуб-Дубовського, ординарія Луцько-Житомир. дієцезії. Перший монастир згромадження і притулок для дітей відкрито у м. Біла Церква (нині Київ. обл.). 1920, після завершення польс.-більшов. війни, сестри були змушені покинути своє майно і переселитися на Волинь. Від 1921 місіонерки-бенедиктинки працювали на кухні для бідних та організов. ними яслах у м. Ковель (нині Волин. обл.), 1931 заснували притулок антонінок, який діяв до 1939, коли у Ковель увійшла Червона армія. 1926 також збудовано новий сиротинець і чернечий дім у Луцьку — терезинок (станом на 1935 — 80 вихованок). Дівчатам давали і профес. освіту — при сиротинці відкрито швейну майстерню. Чернечий дім та заклади опіки утримували за рахунок оренди землі, що належала згромадженню, а також на кошти, зароблені в майстерні шиття і гаптування та на пожертви громади. 1945 місіонерки-бенедиктинки переїхали до Польщі, 1977 почали таємно повертатися й організували підпіл. монастир у м. Бар (Вінн. обл.). Нині тут розміщується гол. чернечий дім згромадження, офіційно відкритий 1992. М. б. з. є одним із найчисельніших жін. чернечих згромаджень в Україні, станом на 2018 воно мало 11 чернечих спільнот. Місіонерки-бенедиктинки працюють також у Польщі, США, Бразилії, Еквадорі.
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
