Місто Володимира
МІ́СТО ВОЛОДИ́МИРА — умовна назва частини давнього Києва. Сформувалося за князювання Володимира Святославича (звідси й назва) і у 10–13 ст. було дитинцем Києва. Площа 10 га. Воно виросло із т. зв. града Кия 6 ст., що займав зх. відріг Старокиївської гори. Пд. межа міста проходила вздовж сучас. вул. Велика Житомирська до р-ну фунікулера і далі по схилах до вул. Гончарів. Його оточували дерев’яно-земляні вали з ровом перед ними. Мало три в’їзні брами: Софій., Поділ., Михайлівську. Композиц. центр — Десятинна церква, що стояла на міській площі Бабин торжок, прикрашеній бронз. антич. статуями і квадригою коней, вивезеними князем Володимиром Святославичем з Херсонеса Таврійського (див. «Херсонес Таврійський» Національний заповідник). Розкопано рештки Федорів. собору (1128), Василів. (Трьохсвятител.) церкви (1183), ротонди 12–13 ст. За літописом, тут діяли відомий жін. Андріїв. (Янчин) монастир (1086) та Хрестовоздвижен. церква (1215), розміщувалися великокнязів. двір, родові князів. і бояр. садиби, де мешкали й численні дружинники, ремісники, челядь. Нині ця тер. — археол. заповідник.
Рекомендована література
- Толочко П. П. Історична топографія стародавнього Києва. 1970;
- Килиевич С. Р. Детинец Киева IХ — первой половины ХIII веков. 1982 (обидві — Київ).