Містраль Фредерік

МІСТРА́ЛЬ Фредерік (Mistral Frédéric; 08. 09. 1830, с. Майян, департамент Буш-дю-Рон, Франція — 25. 03. 1914, там само) — провансальський поет, лексико­граф. Нобелівська премія з літератури (1904). Закінчив Університет у м. Екс-ан-Прованс (Франція, 1851). Як поет М. сформувався під впливом народних пісень Провансу й середньовічної поезії трубадурів. Дебютував поезіями 1852. Разом з поетом Ж. Руманілем 1854 заснував Товариство фелібрів (ви­ступали за від­родже­н­ня й роз­виток національної провансальської культури й літератури), згодом став його не­змін­ним керівником. У найві­домішому творі М. — поемі «Mirèio» («Міре­йо», 1859; український пере­клад М. Литвинця — К., 1980) — автор ідеалізує старовину, патріархальний побут; поема, за висловом М. Драгоманова, пере­йнята релігійністю та водночас спів­чу­т­тям до селянського життя. Тематично близька до неї й «Lou Pouèmo dóu Rose» («Поема про Рону», 1897). М. належать історико-етно­графічна поема «Calendau» («Календау», 1867), збірка балад, сонетів, послань і віршованих казок «Lis Isclo dʼor» («Золоті острови», 1875; доповнене ви­да­н­ня — 1899) і «Lis oulivado» («Збір олив», 1912), історична драма «La Rèino Jano» («Королева Жано», 1890); збірки «Memòri e Raconti» («Спогади й оповіда­н­ня»; український пере­клад Г. Чикаленко — Ляйпциґ, 2012), «Discours e dicho» («Промови й висловлюва­н­ня»; обидві — 1906), «La Genèsi» («Родовід», 1910). Український пере­клад деяких віршів М. вміщено у збірці «Поезіяʼ79» (вип. 3, К., 1979). Українсько-провансальські звʼязки зміцнила С. Русова, від­відавши М. в остан­ні роки його життя, про що написала в своїх спогадах («Мемуари. Щоден­ник», К., 2004). Уклав провансальсько-французький словник «Lou Tresor dóu Felibrige» («Скарбниця фелібрижу», т. 1–2, 1878–86), що вміщує місцеві діалекти. Усі за­значені твори опубліковані в Авінь­йоні. За мотивами поеми «Mirèio» Ш. Ґуно написав одно­ймен­ну оперу (1863). На честь М. чилійська поетеса Л.-Ґ. Алькайяґа взяла псевдонім Ґабріела Містраль, а також на­звано астероїди 5033 (Міст­раль) та 594 (Мірей).

Літ.: Драгомановъ М. Новокельтское и провансальское движеніе во Франціи // Вѣст. Европы. 1875. № 8–9; Шишмарев В. Фредери Мистраль // Шишмарев В. История итал. лит-ры и итал. языка. Ленин­град, 1972; Литвинець М. Речник провансальського від­родже­н­ня // Містраль Ф. Міре­йо. К., 1980.

М. І. Литвинець

Завантажити статтю