Міська управа

МІСЬКА́ УПРА́ВА – виконавчий орган міського самоуправління в містах Російської імперії. Засн. відповідно до міської реформи 1870, що замінила попередні шестигласну і розпорядчу думи (див. також Міська дума). М. у., що складалася з голови та декількох чл., займалася міським госп-вом і його управлінням. У С.-Петербур-зі, Москві, Одесі, Ризі, Києві обирали також товариша (заст.) міського голови. Згідно з «Городовымъ положеніемъ» 1892 чл. М. у. затверджувала місц. адміністрація. Їхня кількість у С.-Петербурзі та Москві становила 6, у містах із насел. 100 тис. мешканців — 4, у губерн. — 3, ін. — 2 особи. З розширенням масштабів госп. діяльності у містах кількість чл. М. у. на поч. 20 ст. зросла, а її структура ускладнилася. До М. у. входили секретар., кредит., буд., навч., лікарняно-санітар. та ін. відділи під керівництвом чл. управи і бухгалтер. відділ під керівництвом товариша голови. Діловодством займалася канцелярія. Справи в М. у. через її громіздку систему, надмірну бюрократизацію тощо вирішувалися повільно. У 1917–18 вона замінена виконкомами рад робітн. депутатів.

Літ.: Дитятин И. Устройство и управление городов России. Т. 1. С.-Петербург, 1875; Нардова В. А. Городское самоуправление в России в 60-х — начале 90-х гг. XIX в. Ленинград, 1984; Кравченко В. В., Пітцик В. М. Місцеве самоврядування в Україні: історія, сучасність, перспективи розвитку. К., 2001.

Т. І. Лазанська

Рекомендована література

Дитятин И. Устройство и управление городов России. Т. 1. С.-Петербург, 1875;
Нардова В. А. Городское самоуправление в России в 60-х – начале 90-х гг. XIX в. Ленинград, 1984;
Кравченко В. В., Пітцик В. М. Місцеве самоврядування в Україні: історія, сучасність, перспективи розвитку. К., 2001.