Мітаров Муталіб Мітарович
МІТА́РОВ Муталіб Мітарович (23. 02. 1920, аул Кандік, нині Хівського р-ну, Дагестан, РФ — 11. 03. 2011, м. Махачкала, Дагестан, РФ) — табасаранський письменник, перекладач, фольклорист. Нар. поет Дагестану (1990). Державна премія Дагестану (2005). Член СП СРСР (1953). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. пед. технікум (м. Дербент, Дагестан, 1940), ВПШ при ЦК КПРС (Москва, 1957). Працював міністром побут. обслуговування Дагестан. АРСР (1966–69), дир. «Дагнавчпедвидаву» (Махачкала, 1969–74). Дебютував зб. поезій «Хушбахтвал» («Щастя», Махачкала, 1954). У творчості М. переважає істор. тематика. Автор низки збірок віршів, поем та балад, серед яких — «Голос Рубаса» (Москва, 1972), «Поэмиир» («Поеми», 1973), «Солнце Сулака» (1977; 1993), «Нестертые строки» (1982; усі — Махачкала), «Судьбы» (1984), «Симфония души» (1988; обидві — Москва), «Воскрешение» (1990), «Поклонимся обелискам» (2005; обидві — Махачкала). Поема «Разгром иранцев» (1968) — про боротьбу Дагестану проти іноз. завойовників. Часто відвідував с. Нарцизівка Липовец. р-ну Вінн. обл., побл. якого 1944 загинув його брат. Присвятив Україні поему «Квіти на граніті» (1976, укр. перекл. С. Литвина) та «Баладу про старшого брата» (1982, укр. перекл. — Г. Усача). 1974 переклав вірш «Заповіт» Т. Шевченка, опубл. у Дагестані під назвою «Отчизне». Збирав табасаран. нар. пісні, твори безімен. авторів. Окремі вірші М. переклав В. Сагайдак.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Мені близька Україна // Комсомол. плем’я [Вінниця]. 1987, 21 листоп.
Рекомендована література
- Хоменко Б. Стомовний Шевченків «Заповіт» // Україна: Наука і культура. 1976. К., 1977;
- Я вижу душу каждого цветка: О творчестве Муталиба Митарова. Махачкала, 1990.
Завантажити статтю
