Мітіліно Михайло Іванович

Визначення і загальна характеристика

МІТІЛІ́НО Михайло Іванович (13(25). 02. 1875, м. Керч, нині АР Крим — 23. 04. 1930, Київ) — право­знавець. Професор (1914). Член Київ. юрид. товариства. Закін. юрид. факультет Університету св. Володимира у Києві (1905), де від 1906 був професор. стипендіатом каф. цивіл. й торг. права. Водночас 1906–08 — молодший канд. на посади при Київ. судовій палаті. 1909 склав магістер. іспити і для продовже­н­ня навч. від­ряджений на 2 р. до Берлін. та Париз. університетів. Після поверне­н­ня від 1911 — в. о. доцент кафедри цивіл. процесу й торг. права Варшав. університету; від 1912 — приват-доцент Університету св. Володимира (викладав курс торг. права й цивіл. процесу). В цьому ж закладі 1914 захистив магістер. дис. за моно­графією «Право за­стройки. Опыт цивилистического ис­следования ин­ститута» і був обраний в. о. екс­траординар. професор кафедри торг. права й торг. судо­провадже­н­ня. Від 1916 також викладав у Київ. комерц. ін­ституті: від 1917 — позаштат. екс­траординар. проф., від 1919 — декан екон. ф-ту; на Вищих жін. курсах, у Київ. кооп. ін­ституті й Торг.-пром. технікумі. 1917–20 — спів­засн. і товариш (заст.) дир. приват. Київ. юрид. ін­ституту. Після реорганізації 1920 Київ. університету працював 1920–23 у засн. на його базі Вищому ІНО, однак осн. місце роботи — створ. 1920 на базі Київ. комерц. ін­ституту Київ. ін­ститут нар. господарства (до нього пере­ведено і юрид. факультет колиш. Університету св. Володимира). У Київ. ін­ституті нар. господарства посів професор. каф. торг.-пром. права, а також за­ймав низку керів. посад: декан соц.-екон. факультету (від заснува­н­ня — листопад 1921, лютий 1923 — жовтень 1924), ректор (серпень 1921 — вересень 1922), проректор (вересень 1927 — лютий 1930), декан фінанс.-госп. факультету (від жовтня 1928 до кінця життя). Викладав у багатьох ін. навч. закладах, зокрема від 1925 — проректор з навч. частини Торг.-пром. технікуму. За сумісн. працював 1920–23 в органах Наркомфіну УСРР: зав. екон. бюро Держбанку, нач. страхового від­ділу Київ. фінанс. від­ділу, зав. фінанс. курсів, а також нач. екон. упр. Київ. раднаргоспу (1922–24), головою фінанс. комісії Київ. губплану (1922–23), чл. госп. ради, юрид. та фінанс. комісії Цукротресту. 1919–22 — голова комісії Наркомосу УСРР з реформува­н­ня ВШ, чл. наук. ради упр. ВНЗами. Був одним із ви­знаних лідерів старої київ. професури, у звʼязку з чим отримав у вересні 1922 офіц. пропозицію від органів ГПУ ви­їхати за кордон, що при­звело до від­ставки М. з посади ректора Київ. ін­ституту нар. господарства. Однак через кілька днів ЦК КП(б)У прийняв ріше­н­ня про недоцільність посиле­н­ня укр. політ. еміграції і М. залишився у Києві. Від 2-ї пол. 1920-х рр. брав активну участь у діяльності наук. установ ВУАН: за­ступник голови Комісії для ви­учува­н­ня фінанс. справ (від 1926), спів­роб. Комісії для ви­учува­н­ня рад. права (від 1927). У 1929 кандидатуру М. висунуто на виборах в дійсні чл. ВУАН, але вона не ді­стала схвале­н­ня влад. структур.

Пр.: Граж­данский суд до и после ре­формы. К., 1913; Торговое право и торговое судо­производство: Про­грам­ма лекций. К., 1915; Проект торговельної всезбірки СРСР // Зап. Соц.-екон. від­ділу. Т. 1. К., 1923; Торговельне право­знавство. К., 1925; Елементи фінансової науки. К., 1926; Торговельне право радянських республік: Курс для вузів. Х., 1928; Основи фінансової науки. Х., 1929; Основні риси сучасної японської податкової системи // Пр. Комісії для ви­учува­н­ня фінанс. справ. Вип. 4. К., 1929.

Літ.: Міхневич Л. В. Роз­виток юридичної науки і освіти в Київському комерційному ін­ституті — Київському ін­ституті народного господарства (1906–1930 рр.). К., 2011.

І. Б. Усенко

Завантажити статтю