Міхньов Анатолій Львович
Визначення і загальна характеристика
МІХНЬО́В Анатолій Львович (01. 07. 1909, слобода Радуль Городнян. пов. Черніг. губ., нині смт Ріпкин. р-ну Черніг. обл. — 03. 10. 1970, Київ) — лікар-терапевт. Батько В. Міхньова. Доктор медичних наук (1949), професор (1950). Заслужений діяч науки УРСР (1958). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Київський медичний інститут (1933), де й працював: 1939–49 — доцент кафедри факультет. терапії; водночас від 1946 — в Укр. НДІ клін. медицини (нині ННЦ «Інститут кардіології» НАМНУ, Київ): 1946–49 — вчений секр., 1949–52 — заступник директора з наукової роботи, 1952–70 — директор; за сумісн. 1949–70 — завідувач кафедри кардіології Київ. інституту удосконалення лікарів. Голова Укр. наук. товариства терапевтів (1963–70). Наукові дослідження: лікування захворювань серц.-судин. системи, ревматизму, хвороб печінки, порушень обміну речовин в організмі. У Києві на будинку, де мешкав М., та будівлі ННЦ «Інститут кардіології» НАМНУ йому встановлено мемор. дошки.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Азотистый обмен в клинике болезней печени. 1939; Очерки по военно-полевой терапии. 1946; Н. Д. Стражеско — выдающийся представитель советской медицинской науки: К 75-летию со дня рождения. 1952 (співавт.); Клиническая фонокардиография. 1963; 1970 (співавт.); Кислородная терапия больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы (Гипертоническая болезнь, атеросклероз, хроническая коронарная недостаточность). 1965 (співавт.); Вяло и скрыто текущие ревмокардиты (клиника и диагностика). 1967 (співавт.); усі — Київ.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
