МІХНЬО́В Анатолій Львович (01. 07. 1909, слобода Радуль Городнян. пов. Черніг. губ., нині смт Ріпкин. р-ну Черніг. обл. — 03. 10. 1970, Київ) — лікар-терапевт. Батько В. Міхньова. Доктор медичних наук (1949), професор (1950). Заслужений діяч науки УРСР (1958). Учасник 2-ї світової вій­ни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закін. Київський медичний ін­ститут (1933), де й працював: 1939–49 — доцент кафедри факультет. терапії; водночас від 1946 — в Укр. НДІ клін. медицини (нині ННЦ «Ін­ститут кардіології» НАМНУ, Київ): 1946–49 — вчений секр., 1949–52 — за­ступник директора з наукової роботи, 1952–70 — директор; за сумісництвом 1949–70 — завідувач кафедри кардіології Київ. ін­ституту удосконале­н­ня лікарів. Голова Укр. наук. товариства терапевтів (1963–70). Наукові дослідже­н­ня: лікува­н­ня захворювань серц.-судин. системи, ревматизму, хвороб печінки, порушень обміну речовин в організмі. У Києві на будинку, де мешкав М., та будівлі ННЦ «Ін­ститут кардіології» НАМНУ йому встановлено мемор. дошки.